1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

У Німеччині наслідки Чорнобильської катастрофи відчутні досі

20 років тому вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС. Ця катастрофа, яка забрала тисячі людських життів, спричинила бурхливу дискусію про майбутню енергетичну політику в багатьох країнах, у тому числі й у Німеччині. Згодом німці вирішили закрити всі свої атомні електростанції. Тепер федеральний міністр довкілля Зіґмар Ґабріель закликав і весь світ відмовитися від атомної енергетики.

default

1986-го року після вибуху на Чорнобильській АЕС радіоактивна хмара пролетіла майже над усією Європою. Наслідки цієї катастрофи сьогодні можна відчути й у Німеччині. Науковці застерігають, наприклад, щодо вживання грибів та окремих видів дичини, що походить з південної Баварії та Пфальцу. Особливо м”ясо диких кабанів часто має підвищену радіоактивність. Керівник лісового господарства Кайзерслаутерн Франк Мюзель пояснив:

“Дослідивши дичину, науковцям вдалося встановити, що головним джерелом радіоактивного забруднення є трюфелі - гриби, які через своє коріння буквально всмоктують у себе цезій. Як відомо, вепри дуже полюбляють ці гриби.”

У Пфальці перевіряють на радіоактивність усіх забитих кабанів. Якщо рівень забруднення перевищує 600 бекерель, тоді таке м”ясо заборонено вживати, і воно потрапляє під категорію особливих відходів. У цьому регіоні підвищений рівень радіації фіксують майже в кожної третьої тварини. Представник Федерального відомства захисту населення від опромінення Мартін Штайнер порадив:

“Той, хто хоче, щоб його організм не накопичував додаткову радіацію, повинен відмовитися від вживання зараженої дичини або окремих видів грибів, які походять із забруднених територій.”

Отже, наслідки Чорнобильської катастрофи досі відчутні далеко за межами України та Білорусі, які найбільше постраждали від цієї трагедії. Недаремно майже відразу після вибуху четвертого енергоблоку ЧАЕС бурхливі дискусії навколо питання про майбутнє використання атомної енергії розгорілися й у ФРН. Кілька років тому “червоно-зелений” уряд ухвалив рішення про закриття всіх атомних електростанцій на території Німеччини. Тепер німецький міністр охорони довкілля Зіґмар Ґабріель закликав увесь світ взяти приклад з його країни:

“Проти ризику нової катастрофи, а такий ризик завжди існує, не застрохований жоден німецький атомний реактор. Тут узагалі не можна прогнозувати, коли подібний інцидент може трапитися – вже завтра чи через тисячу років. Тому ми вирішили взагалі відмовитися від використання атомної енергії.”

Водночас з огляду на подорожчання нафти та газу в Німеччині знову почали лунати голоси тих, хто хотів би зупинити цей процес. Найбільше представники баварського Християнсько-соціального союзу та низка християнських демократів виступили щонайменше за продовження дії атомних електростанцій. Член економічної ради ХСС Курт Лаук заявив:

„Ціни на енерегоносії зросли, і тепер ми не можемо просто взяти і відключити споживачам джерело, з якого вони отримують найдешевшу електроенергію.”

Соціал-демократи - партнери християнських партій по правлячій коаліції - не хочуть нічого й чути про таку перспективу і відмовляються переглянути раніше ухвалене рішеня. Говорить майбутній лідер Соціал-демократичної партії Німеччини Курт Бек:

“Ми повинні й надалі наполягати на тому, що відмова від атомної енергетики – це єдина можливість запобігти потенційній загрозі, яка від неї надходить. Нам треба приділяти більшу увагу розвиткові відновлювальних джерел енергії та її заощадливому споживанню. Тут значно більше шансів й для нашого народного господарства.”

Тим часом німецьке відділення міжнародної природоохоронної організації Greenpeace встановило в Берліні біля Бранденбурзьких воріт тридцятигодинну почесну варту, протестуючи таким чином проти атомної енергетики. Щогодини, як тільки стрілки годинника доходять до 23 хвилини, гучний дзвін нагадує про катастрофу, яка трапилася в ніч на 26 квітня 1986-го року о першій годині 23 хвилини. За даними Greenpeace, антиатомні акції протесту та мітинги відбудуться в середу загалом у сімдесяти німецьких містах.

Володимир Медяний

Також за темою