1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

У місті Баха – українська музика

Лейпциг невипадково часто називають музичною столицею Німеччини. Місто, пов’язане з іменами Мендельсона, Шумана, Вагнера, Гріга, а передусім – геніального Баха, й донині плекає свої традиції. Так, 26 травня тут розпочнеться щорічний бахівський фестиваль, який уже традиційно збирає кращих виконавців з усього світу. Важливо, що незадовго до цієї визначної музичної події в Лейпцигу була гідно репрезентована

default

й українська музика.

І, мабуть, невипадково – адже саме в Лейпцизькій консерваторії навчався свого часу класик української національної школи Микола Лисенко. Чим цікава українська музика німцям сьогодні, розповідає один з організаторів конференції „Українська музика. Ідея та історія музичного національного руху в його європейському контексті”, директор Інституту музикознавства Лейпцизького університету Гельмут Лоос:

„Українська музика є частиною європейських процесів. На цьому потрібно наголошувати, від цього слід вибудовувати окремі лінії, досліджувати їх, але завжди залишатися свідомими загальноєвропейських взаємозв’язків.”

Конференція в Лейпцигу й справді дозволила не лише розповісти більше про українську музику минулого й сьогодення, про її регіональні особливості, але й порівняти багатоманітні зв’язки з іншими культурами: німецькою, російською, єврейською, польською, чеською, угорською, австрійською, румунською. На музикознавчому форумі були представлені провідні науковці цих країн. Вони вважають, що такі зустрічі збагачують передусім взаємно. Говорить музикознавець із Санкт-Петербурга, професор Владімір Гуревіч:

„Такі конференції виглядають оптимальними. І географічно, і стилістично, і структурно вони сприяють не стільки виробленню єдиної позиції – її й бути не може, бо всі ми мислимо по-різному, скільки єдиних принципів ставлення до дуже суттєвих і часто болючих питань, які в нашому професійному середовищі виглядають, власне, не такими болючими, як, скажімо, в середовищі політиків.”

Наукові читання, матеріали яких незабаром побачать друком світ, супроводжувала низка концертів – адже найбільше німецькі слухачі скаржаться на те, що не мають жодного доступу до української музики, тому вона й невідома. Її записи дуже рідко потрапляють на полиці музичних крамниць, ноти сучасних композиторів не друкують, оскільки не існує відповідних угод про авторське право, відтак ними не цікавляться й виконавці. Користуючись нагодою, Центрально-німецьке радіо (MDR) запросило до розмови присутніх у Лейпцигу українських композиторів Віктора Камінського, Юрія Ланюка, Мирослава Скорика, а симфонічний оркестр MDR під керівництвом Гендрика Вестманна виконав у концерті для трансляції окрему програму сучасної української музики, до якої, окрім творів згаданих уже Ланюка та Скорика, увійшли композиції Валентина Сильвестрова, Євгена Станковича, Ігоря Щербакова. Лейпцизька публіка з великим зацікавленням сприйняла зовсім нову для неї музику, прагнула поспілкуватися після концерту з авторами. Задоволений виконанням залишився, схоже, й один з українських „класиків сучасності” Мирослав Скорик:

„Усіх українських композиторів і мене, зокрема, приємно вразило, наскільки поважно німецький оркестр та його диригент підійшли до виконання наших творів. Вони серйозно підготували справді складні твори, які не так легко виконати. Але виконання було дуже добрим, так що можемо бути лише вдячними оркестрові Центрально-німецького радіо і диригентові за таку ретельну підготовку наших творів.”

Виступили в Лейпцигу й наймолодші українські таланти – переможці міжнародного конкурсу „Фарботони”. Та проект не обмежився лише концертами чи науковими читаннями: в його рамках відбулося підписання договору про співпрацю між кафедрою музикознавства філософського факультету Лейпцизького університету та Львівською музичною академією імені Лисенка. Тож, незабаром майбутні українські „класики” знову зможуть продовжити давню добру традицію, здобуваючи освіту в місті Баха.