1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

У Києві відбулися перші україно-німецькі парламентські слухання

16 листопада у Верховній Раді України відбулися перші парламентські слухання, присвячені україно-німецьким відносинам. Ключовою темою київського діалогу парламентарів обох країн стали проблеми і перспективи економічної співпраці.

default

Зазвичай парламентські слухання у Верховній Раді присвячуються актуальним проблемним питанням України. Саме тому україно-німецькі слухання парламентарі називають неординарною подією. За участі урядовців і політиків обох держав, через їхні доповіді відбувся діалог на тему, чи може Україна спиратися у своїх євроінтеграційних прагненнях на ключового західноєвропейського гравця – Німеччину. Заступник міністра закорднонних справ України Олег Шанцев:

"Нам, Україні та Німеччині, потрібен новий погляд на стан та перспективи розвитку україно-німецьких відносин..... Ми розраховуємо на підтримку нового уряду Німеччини у просуваннях України у євроінтеграційному та атлантичному напрямку”.

За останні сім років було проведено 5 раундів україно-німецьких консультацій на найвищому рівні. Німеччина є другим після Росії торгівельним партнером України. Між державами підписано кілька десятків угод, а віз українцям Німеччина дає більше половини з тих, що загалом видаються у Шенгенську зону. Втім, нині на формальному рівні відносини обох країн регламентуються лише політикою добросусідства, запропонованою Євросоюзом. І депутати Бундестагу, хоча й запевнили у наявності інтересу до розвитку співпраці з Україною, чітких сигналів про перспективу членства України в ЄС знову не надали. Манфред Ґрунд, депутат з Християнсько-демократичного Союзу наголосив, що у коаліційній угоді між фракціями Бундестагу ХДС/ХСС та СДПН чітко зазначена мета підтримки процесу демократичних реформ в Україні та реалізації угоди 2005 року між ЄС та Україною, однак запропонував Україні самій шукати своє місце в Європі. Депутат Бундестагу зазначив, що Німеччина – особливий друг України, втім певна непрозорість політики Києва - наприклад, складання виборчих списків “за зачиненими дверима” – призводить до недовіри.

І якщо політична частина парламентських слухань звелася до загальних декларацій, то обговорення питань економічної співпраці було дуже жвавим і предметним. Керівник управління німецького Міністерства економіки та праці Петер Лоренс позитивно оцінив шанси вступу України до Світової організації торгівлі, але водночас наголосив на засадах, на яких ґрунтуються підходи Берліна до економічної співпраці з Україною:

“Європа зможе об’єднатися тільки за умови, якщо вона буде вести відкриту торгівельну політику. Цю точку зору Німеччина завжди відстоює під час внутрішніх дискусій в Європейському Союзі та наполягає на відкритості ринків”.

Виявилось, саме питання відкритості ринків – найбільш вразливе місце України в її економічних відносинах з європейськими партнерами. Типовий приклад: великий німецький інвестор, фірма “Леоні”, запустила в Україні виробництво комплектуючих для європейської автобудівної промисловості. Продукція її українських філіалів призначена тільки для Західної Європи, тож до недавнього часу ця фірма в Україні, як і в інших європейських країнах, була звільнена від слати митних тарифів. І раптом ситуація змінилася. Говорить Вальтер Ламан, представник фірми “Леоні”:

Нинішній уряд цю загальноприйняту норму, яка й принадила багатьох інвесторів в Україну, на жаль, відмінив в односторонньому порядку та без попередження. Тим самим всі інвестори змушені сплачувати необґрунтоване мито, яке ставить під питання саму доцільність інвестування в Україну”.

Таким чином під загрозю опинилися понад 7 тисяч робочих місць в Україні. До речі, звільненя від мита такого товаропотоку є умовою вступу до Світової організації торгівлі, чого так прагне Київ. Вимоги німецьких інвесторів прості: дотримання загальноприйнятої світової практики. Вальтер Ламан:

“Ми не вимагаємо жодних привілеїв або незаконних чи непрозорих преференцій. Ми хочемо мати цілком нормальне митне регулювання, яке застосовується в усіх інших країнах”.

Критичність ситуації підкреслила представник німецької промисловості в Україні Карін Рау. Вона закликала українських урядовців та законодавців вжити негайних заходів для пришвидшення реформування законодавчої та нормативної бази:

“Я прошу вас від імені підприємців підтримати цей процес, поки вже створені робочі місця не повернулися до Польщі, Словаччини та Чехії, бо ми вже досягли в Україні рівня середньої зарплатні Словаччини, а законодавча та нормативна база залишається нестабільною”.

Як під час економічного блоку Дня Німеччини у Верховній Раді, так і під час парламентських слухань було сформульовано ряд пропозицій щодо стратегії розвитку україно-німецьких відносин. Керівництво парламенту має сприяти їх реалізації.