1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

У кампанії проти Тимошенко бере участь берлінське видання-фантом

Українські ЗМІ цими днями активно цитують газету "Berliner Tageszeitung", яка опублікувала в інтернеті повідомлення з низкою закидів на адресу Юлії Тимошенко. Як з’ясувалося, цього видання, однак, де-факто не існує.

Першими газету "Berliner Tageszeitung" процитувало в п'ятницю, 21 грудня, державне інформагентство УКРІНФОРМ. Відтак повідомлення із закидами на адресу українського екс-прем'єра Тимошенко підхопили й інші українські ЗМІ, у тому числі агенція УНІАН та газета "Кримська правда". В оригіналі статті, розміщеній за інтернет-адресою berlinertageszeitung.de, стверджується, що вже й у відомстві канцлера Німеччини начебто "задаються питанням, навіщо досі підтримували Тимошенко".

Газета-фантом

DW вирішила перевірити інформацію і поспілкуватися з німецьким виданням, на яке посилаються українські ЗМІ. Однак зв’язатися з "Berliner Tageszeitung" виявилося неможливо. У розділі вихідних даних телефони редакції відсутні, що вже є досить дивним. Натомість там вивішено довжелезний список з ініціалами та прізвищами осіб, які буцімто відповідають за різні відділи газети, та пропонується зв’язатися з ними через електронну пошту. Жодна з вказаних e-mail-адрес, однак, не функціонує, що ще більше посилило сумніви в серйозності цього веб-сайту, повідомлення якого наробило стільки галасу в Україні. Єдина адреса берлінської, як випливає з самої назви, газети, вказана чомусь в американському Далласі, а єдиний присутній на сайті телефон - у Великобританії. До того ж, цей номер веде на автовідповідач.

Так виглядає стартова сторінка Berliner Tageszeitung - Berliner Tageblatt

Так виглядає стартова сторінка "Berliner Tageszeitung - Berliner Tageblatt"

До 1939-го року в Берліні справді існувала ліберальна газета під такою назвою, доки її не закрили нацисти. Згідно з інформацією Німецької бази даних торгівельних марок, комерційну назву "Berliner Tageszeitung - Berliner Tageblatt" було зареєстровано 2006-го року на ім’я Роземарі Опітц. У відкритих джерелах нам вдалося розшукати Опітц в одному із селищ поблизу Берліна. Втім, телефонна розмова з нею про газету, правами на назву якої вона володіє, виявилась дуже короткою. "Я не хочу і не буду з вами говорити", - категорично заявила жінка. Вона не змогла або не захотіла пояснити, чому не вказано ані поштової адреси редакції, ані телефонних номерів. Опітц лише підтвердила, що має права на газетну назву.

Сумнівна слава

Можливо таке небажання до спілкування пов'язано з тим, що свого часу "Berliner Tageszeitung" вже опинявся у центрі скандалу. Ще 2008 року німецький часопис "Spiegel" писав, що на газету за введення читачів в оману подавали до суду два столичних видання "Berliner Zeitung" і "Tageszeitung". Річ у тім, що в назві газети спочатку містилось гасло "вперше, починаючи від 1872 року". Позивачі аргументували свою скаргу тим, що нова “Berliner Tageszeitung” не має нічого спільного із закритою нацистами газетою, яка справді вважалася поважною інституцією в світі публіцистики. Тож, ті, хто стоїть за цим проектом, не можуть стверджувати, що відновили вихід газети, яку було засновано понад 130 років тому.

Суд задовльнив вимогу позивачів, однак не зміг вручити сумнівній газеті своє рішення, оскільки у вихідних даних на веб-сторінці "Berliner Tageszeitung" містилася некоректна юридична адреса, повідомляє "Spiegel". Порушення норми, яка зобов'язує вказувати у вихідних даних справжню адресу, потягло за собою ще одне судове рішення, пише далі часопис. За даними "Spiegel", тоді в ролі головного редактора видання, яке опинилось у центрі скандалу, виступав Райко Опітц.

Небезвідомий в Україні

До речі, саме ім'я цієї людини згадують й українські ЗМІ у зв'язку з низкою скандалів вже в Україні. Нині, як вказано на сторінці самої "Berliner Tageszeitung", її головним редактором є певний пан С.Роулес. Можливо англійське ім'я пов'язано з тим, що тепер на сайті розміщена американська адреса фірми-видавця.   

“Berliner Tageszeitung” – видання, з редакцією якого зв'язатися неможливо, яке не має ані телефонів, ані факсів, ані працюючих електронних адрес. Цікаво, що українська національна агенція УКРІНФОРМ за останні півроку цитувала газету-фантом щонайменше 11 разів. Щоразу повідомлення були пов'язані з подіями в Україні.