1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Утилізація атомних субмарин в Росії більше цікавить іноземців?

Атомні підводні човни радянської армії, які вилучені з експлуатації, є об"єктами пильної уваги природоохоронців та журналістів. Їх називають бомбами вповільненої дії, які просто гниють в багатьох російських портах. Одного дня, застергіають екологи, ці човни можуть завдати значної шкоди людям і навколишньому середовищу. Адже списані атомні субмарини - це непросто величезні гори металобрухту, а передусім джерела радіоактивного випромінювання. Росія вже отримувала від Заходу не один мільйон доларів на утилізацію старих радянських атомних підводних човнів, але на разі змін на краще не помітно. Перший радянський атомний підводний човен було збудовано 1958 року. Загалом на чотирьох різних корабельнях колишнього СРСР відтоді було споруджено щонайменше 250 атмоних субмарин, які стали основною складовою найпотужнішого підводного флоту світу. Поки підводні човни виконували свою військову роль, ними пишалися. Але практично ніхто не переймався тим, що робити зі списаними субмаринами. За даними російської газети "Известия", нині в портах Росії чекають на переробку близько 185 атомних підводних човнів. Чи достовірна ця статистика, сказати важко. На переконання міжнародних природоохоронців, російські військові точну статистику приховують, прикрашають, або прикривають під грифом військової таємниці. Відповідальність же за використані атомні підводні човни перекладено в Росії з 1998 року на міністерство атомної енергетики, в якого елементарно не вистачає коштів на надійну утилізацію колишніх об"єктів гордості військового флоту. Допомогу надав у цьому випадку закордон. Американці та європейці - для утилізації атомних підводних човнів у північних портах Росії, а японці - для переробки списаних субмарин, що стоять в порту Владивостока. Російський військовий журналіст Григорій Пасько, який за свою допомогу природоохоронцям був навіть звинувачений у шпигунстві й сидів у в»язниці, пояснює ситуацію так: "З одного боку, Росія постійно засекречує все, що стосується атомних човнів і їхнього впливу на довкілля. З іншого ж боку вона сама не може впоратися з цією проблемою, їй потрібні іноземні гроші. Так, гроші, які надала Японія, розраховані приблизно на чотири роки й на утилізацію 42 човнів. Але в Росії таку кількість човнів аж ніяк не вдасться утилізувати за чотири роки. Донині темпи утилізації списаних човнів на заводі "Большой камень" складають всього один човен на рік". Ще одна проблема: куди з атомними відходами з субмарин? На Кольському півострові, де за часів Радянського Союзу роками проводилися ядерні випробування, атомні відходи лежать незахищені й фактично без охорони. За часів правління Володимира Путіна в цьому мало що змінилося. Норвегія, Швеція та Фінляндія запропонували були спорудити надійне сховище для небезпечних відходів, яке підлягало б міжнародному контролю. Однак Москва поки на цю пропозицію не погоджується. Така ситуація надає зокрема підстави для висновку, що політика охорони навколишнього середовища зараз не відіграє великої ролі в Росії. Григорій Пасько пояснює: "Коли люди живуть в умовах виживання, коли вони не знають, за які гроші ростити дітей, платити за їхнє навчання, то вони не думають про такі речі, як екологія сьогодні, а тим паче через 10, 50 чи 100 років. Їм все одно, чи ратифікує, приміром, Росія Кіотську угоду, чи ні. Вони навіть не знають, що це таке. Те ж саме стосується й списаних атомних підводних човнів. Люди не бачать цю радіацію, а тому й не думають, що вона якимось чином може вплинути сьогодні на їхнє життя". Складається враження, що зараз іноземці більше переймаються надійною утилізацією вилучених з експлуатації російських підводних човнів. Від Росії ж очікують рівноправного й чесного партнерства, а не забюрократизованого й засекреченого підходу до справи. Поки стовідсоткової готовності до прозорої спрівпраці з російського боку не помітно. Натомість росіяни будують нові атомні підводні човни. В четвер представник Генштабу військових сил Росії навіть заявив про те, що розвиток підводного флоту буде і в майбутньому одним з пріоритетних напрямків для розбудови російської армії. Виявляється, що для цього в державі гроші є.
  • Дата 22.02.2004
  • Автор Германн Краузе, Леся Юрченк
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/APFF
  • Дата 22.02.2004
  • Автор Германн Краузе, Леся Юрченк
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/APFF