1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Уроки боротьби за виживання для менеджерів

Замість фуршету - черв'яки та равлики, замість п'ятизіркового готелю - спальник та намет. Німецькі підприємства відправляють своїх провідних менеджерів до лісу - вчитися працювати і виживати в екстремальних умовах.

Група менеджерів сидить біля вогнища

Survival Camp - табір на виживання для менеджерів

Заплутавшись у порослій густими чагарями лісовій балці, чоловік з величезною раною на голові та вивернутим посинілим коліном, що виглядає з розірваної штанини, волає про допомогу. З розбитого неподалік наметового містечка до нього поспішає група рятівників. Вони обережно перевертають пораненого горілиць та починають гарячково обговорювати план подальших дій. Викликати лікаря не вдасться, бо у лісі немає телефонного сигналу. Один з чоловіків, одягнених в однакові камуфляжні штани та сіро-зелені футболки, бере на себе командування і розподіляє завдання: "Нам потрібно віднести потерпілого до табору, а для цього необхідні носилки".

Менеджери рятують потерпілого

Рятувальна акція

Попри очевидно розіграну ситуацію усі залишаються серйозними і навіть пітніють від хвилювання. Поки Рене Албані, один з тренерів табору виживання "Survival Base Camp", блискуче грає пораненого, його колега Кристіан Дост уважно спостерігає за рятувальною операцією на відстані, час від часу занотовуючи щось у свій записник. "Тут навколо нависли дерева, які от-от можуть впасти, але ніхто з команди цього не помічає", - зауважує тренер. Утім, загалом команда, на його думку, непогано впоралася з завданням.

Знайомство в умовах надзвичайних ситуацій

За півгодини усі десятеро вже обговорюють рятувальну акцію біля вогнища, а "врятований" змиває театральну кров з обличчя. Типова картина з життя "Survival Base Camp" – табору для "вибагливих" менеджерів у федеральній землі Саксонія-Ангальт. "Зазвичай ми проводимо більше часу в п’ятизіркових готелях, ніж у лісі й на природі", - зізнається Петер Зуттер, керівник групи учасників з німецького концерну, що займається будівельним кредитуванням. Саме він запросив своїх колег провести три дні у лісовому таборі. Насправді способів згуртувати команду безліч, каже Зуттер: "Можна вмоститися в аудиторії і запросити дорогого тренера, який три дні буде щось малювати маркерами на "фліп-чартах" та філософствувати про командну єдність. Проте я гадаю, що тут ми здобудемо більше, хоча б тому що зможемо познайомитися з колегами в умовах надзвичайних ситуацій".

Наступним завданням стало будівництво хижі з дерев та гілляччя. Щоправда, мотивація учасників потроху йде на спад. Блідий і спітнілий Андре Манеке нарікає, тягнучи величезну гілляку до місця будівництва: "Це зовсім інша праця, зазвичай ми сидимо в офісі і ворушимо лише кульковою ручкою".

Орієнтація на місцевості

Один з учасників тримає руці сарану

Кулінарний "бонус"

За вечерею враження від боротьби за виживання доповнює незвична страва: тренери пригощають менеджерів смаженими африканською сараною та дощовими черв'яками, заздалегідь попереджаючи, що їсти їх сирими небажано. "На смак, як картопляні чіпси, тільки без приправ", - жартує Петер Зуттер, скуштувавши делікатес. Перший день випробувань добігає кінця, проте довго відпочивати не доводиться. На світанку всі швидко снідають густою кашею з фруктів, води та вівсянки та вирушають до наступного випробування. Розділивши учасників на групи та спорядивши їх картами та компасами, менеджерів завозять подалі в ліс в автобусі з завішеними вікнами. Їхнє завдання – зорієнтуватися на місцевості і самостійно знайти шлях до пункту призначення.

Для більшості це справжня пригода. Але не для Ґеральда Лоозе. Керівник відділу з понад десятком працівників народився і виріс у сільській місцевості, тому для нього перебування у таборі – радше можливість показати себе: "Налагодити стосунки з людьми і краще їх пізнати дуже важливо, адже тоді й співпраця з ними на роботі складається вдало".

Негатив залишиться у лісі

Менеджери переправляються через озеро

Останнє випробування

Подолавши за дві години чотири кілометри, усі нарешті добираються до озера. Утім, жодної перерви на відпочинок - тренери показують на купу колод, вісім шин та мотузку, з яких треба побудувати два плоти. А далі – переправа через озеро і вже такий рідний табір. Втомлені, але задоволені менеджери запевняють, що не скоро забудуть ці три дні у лісі. Окрім кольорових сертифікатів про проходження курсу боротьби за виживання, з собою заберуть нові навички та враження про своїх колег.

Шеф Петер Зуттер каже, що мусить переглянути власні уявлення про колектив: "Люди, від яких я очікував дій, часом розчаровували. А ті, про кого думав, що вони ніколи не впораються і втечуть звідси у перший же день, навпаки все витримали і взяли на себе значну частину роботи". А ще деякі колеги нарешті відкрито поговорили один з одним і розв'язали давні конфлікти. В ідеалі весь негатив залишиться у лісі, а вже завтра усі з новими силами і натхненням займуть улюблені робочі місця за письмовими столами.

 

Автор: Ронні Арнольд / Тетяна Бондаренко
Редактор: Євген Тейзе

DW.COM