1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Уламки європейської конституції: відремонтувати чи розібрати на запчастини?

Цими днями у Брюсселі проходить черговий саміт ЄС. Головною темою на зустрічі глав держав і урядів Євросоюзу буде узгодження стратегії подальшої інтеграції всередині спільноти.

На шпальтах німецького тижневика Die Zeit читаємо:

За обідом у Брюсселі, в невимушеній атмосфері провідні політики спілкуються про майбутнє європейської конституції. Дивна це подія – її можна назвати „нарадою безпорадних”. Сидить собі президент Франції Жак Ширак, а поруч із ним його чеський колега Вацлав Клаус. Один з них хоче інституційної реформи ЄС, інший останнім часом не втрачає жодної нагоди нарікати на „понаднаціональність” Євросоюзу, яка загрожує національним суверенітетам. Канцлер Німеччини Анґела Меркель в цій дискусії займає позицію десь посередині. При цьому вона таки наполягає на ухваленні спільної європейської конституції, -

зазначає Die Zeit і далі аналізує актуальний стан конституційного процесу:

П’ятнадцять країн-членів ЄС ратифікували текст конституції, найближчим часом до них приєднається Фінляндія. Два референдуми - в Іспанії та Люксембурзі - були успішними. Голландці та французи забракували проект конституції. Неважливо, чи через свої парламенти, або особисто в кабінці для голосування, але більшість громадян Європейського союзу таки підтримали цей документ. Чому ж тепер конституційний процес забуксував і відтермінований, принаймні, на два роки? Чому саміти ЄС перетворюються на „наради безпорадних”, які, перед тим як розставити всі крапки над „і”, зустрінуться ще із десяток разів, при цьому не слухаючи і не розуміючи один одного?, - критично запитує Die Zeit.

Газета Frankfurter Allgemeine Zeitung так оцінює ситуацію:

Після провалу на референдумах у Франції та Нідерландах проект європейської конституції можна порівняти із уламками розбитого автомобіля. У якому стані перебуває понівечений об’єкт, достеменно сказати не може поки ніхто. Однак нині з’являються деякі підстави для оптимізму щодо подальшої долі автомобіля, адже головні механіки Німеччина і Франція нарешті спромоглися принаймні визначити процедуру техогляду. Це вже певний поступ, якщо зважити на те, що протягом цілого року після провального референдуму від провідних французьких політиків лише і було чути, що з аварійної конституції легше буде повиймати деякі цілі запчастини і використати їх деінде, ніж ремонтувати об’єкт повністю, -

пише Frankfurter Allgemeine Zeitung і звертає увагу на роль Німеччини у подальшому конституційному процесі:

Канцлер Анґела Меркель дедалі активніше закликає до порятунку проекту конституції. Вирішальні кроки у цьому напрямку Берлін планує зробити під час свого головування у ЄС у першій половині 2007 року. Однак вже нині, коли головування на півроку переходить до Фінляндії, вплив Німеччини починає відчуватися. Фіни протягом наступних місяців мають подати важливі імпульси у конституційному процесі, ратифікувавши проект у своїй країні. Вже за півроку локомотивом цього процесу стане Німеччина. ... Від „проблемних” Франції та Нідерландів, які провалили голосування за конституцію, поки що вимагається лише не заважати. Адже наступного року у цих країнах пройдуть парламентські вибори. Існує великий ризик того, що під час передвиборної кампанії політики у цих країнах постануть перед спокусою заробити очок на критиці Європейського союзу і скептичних настроях. Для того, щоби врешті-решт домогтися успіху у конституційному проекті, Німеччина має знайти засоби впливу на політичних лідерів у Франції і Нідерландах, аби вони у виборчій боротьбі не забували про європейську відповідальність. Канцлер Меркель і міністр закордонних справ Штайнмаєр вже взялися за цю справу, - констатує Frankfurter Allgemeine Zeitung.

На завершення – коментар британської газети Times, яка висловлюється дуже скептично:

Учасників саміту ЄС переслідує труп Європейської конституції, якою все ще марять палкі федералісти, які удаване не можуть відрізнити від дійсного. Нехай би вони забули ту конституцію. Не лише тому, що оригінал цього документу містить 65 тисяч слів і розібратися в ньому зможуть лише лічені професори-диваки з якогось там бельгійського університету. Але насамперед тому, аби не морочити тим голову, не вв’язувати у це політиків 25-країн ЄС, які не можуть собі дати ради із тим документом, - зазначає Times.

Євген Тейзе