Українці втратять цього року контроль над більшістю державних тендерів? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 29.03.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Українці втратять цього року контроль над більшістю державних тендерів?

Скасування тендерів для наукових установ – лише один з кроків із виведення державних закупівель у тінь, переконані експерти. Раніше ВР дозволила не проводити тендери для "Євро-2012", Держрезерву, Агрофонду.

Beschreibung English: Taras Shevchenko University in Kiev, Ukraine. BAZ 2215 Delfin bus. Русский: Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. Українська: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Datum 13. August 2005 Quelle Eigenes Werk Urheber Alexander Noskin Andere Versionen Abgeleitete Werke dieser Datei:

Nationale Taras-Schewtschenko-Universität Kiew Ukraine

Нещодавно Верховна Рада дозволила українським вищим учбовим закладам розпоряджатись своїми грошима, оминаючи тендери. Після того, як цей закон підпише президент, виші, а також науково-дослідні установи зможуть витрачати кошти, не виставляючи подібні рішення на огляд громадськості.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, це рішення стосується тих грошей, які отримані від платних послуг або ж від виробничої діяльності самих установ. Цікаво, що, обґрунтовуючи необхідність такої норми, автори проекту посилаються лише на труднощі аграрних університетів. Мовляв, тривалі тендери "унеможливлюють своєчасне проведення робіт для отримання високого врожаю та проведення ефективних дослідів". Але в результаті можливість витрачати гроші на власний розсуд та без тендерів отримали виші та дослідницькі установи всіх напрямків.

Корупційні ризики вагоміші за переваги

Народний депутат України Леся Оробець

Народний депутат України Леся Оробець

Дозвіл для університетів проводити закупівлі без тендера містить більше ризиків, ніж переваг, переконана народний депутат від НУ-НС Леся Оробець. Адже якщо чесним ректорам така стратегія допоможе бути більш ефективними, то водночас вона розв’яже руки корупціонерам.

"До прикладу, ніхто наразі не заважає керівникові Національного університету державної податкової служби (і за сумісництвом народному депутатові від Партії Регіонів) орендувати приміщення у фірми власного сина майже за 4 мільйони бюджетних гривень. Так само, як і ректору Національного університету ім. Т.Г. Шевченка вкладати в ремонт невеликої аудиторії 2 мільйони бюджетних асигнувань. А керівникові національного наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут" – купувати природний газ за ціною 6849 гривень за тисячу кубометрів при граничній ціні для бюджетних установ у 4716 грн. На жаль, таких прикладів сотні",- наголошує депутат.

Окрім того, через статтю витрат "наукова діяльність" можна провести практично будь-які гроші, розповів Deutsche Welle Олексій Шалайський, один зі співзасновників сайту "Наші гроші", який присвячено тендерам. "Це при закупівлях комп’ютерів ціна мусить бути бодай трохи схожою на ринкову, а при закупівлі "інтелектуальних послуг" вона береться практично зі стелі: авторське право, винахід - це "безцінні речі". Між іншим, вимивання грошей з казни через авторське право - це одна з найпопулярніших корупційних тендерних фішок",- коментує експерт.

На черзі – інші галузі

Тендери вже скасовано, в тому числі для Аграрного фонду та Державного резерву

Тендери вже скасовано, в тому числі для Аграрного фонду та Державного резерву

Скасування тендерної системи чекає не лише на навчальні та дослідні установи. "Щопівроку Верховна Рада приймає виключення із Закону про держзакупівлі все нових галузей. Так, минулого року з-під дії Закону вивели закупівлі юридичних послуг, діяльність Аграрного фонду і Держрезерву. І це при тому, що остання структура завжди потрапляє в корупційні скандали. Список налічує вже близько двох десятків винятків, а в законопроектах - ще з два десятки ще не прийнятих",- зазначає Олексій Шалайський.

Експерти у сфері державних закупівель сходяться на думці, що найбільш небезпечним є законопроект № 9634. Він повинен вивести з-під тендерних процедур усі підприємства, у яких частка державної власності становить більше 50%. "У разі прийняття цього закону громадськість не зможе перевірити рух щонайменше 250 мільярдів гривень, які щорічно йдуть на державні закупівлі такими підприємствами. Адже відповідна документація просто ніде не оприлюднюватиметься. З огляду на сьогоднішні реалії із цієї суми крастимуть щонайменше 70 мільярдів! А ми навіть того не задокументуємо! Для розуміння – це шість національних бюджетів охорони здоров'я, чотири бюджети оборони і два бюджети освіти",- окреслює масштаби загрози Леся Оробець.

Лише на темі електронних закупівель корупціонери можуть заробити 200 мільйонів гривень, не покращуючи закупівель

Лише на темі електронних закупівель корупціонери можуть заробити 200 мільйонів гривень, не покращуючи закупівель

Іншим небезпечним кроком є законопроект №10006. Як і в попередньому випадку, його ініціатором є безпосередньо Кабінет Міністрів. Якщо цей закон набуде чинності, то постачання газу та електроенергії, послуги пошти та аеропортів і ще низка товарів та послуг будуть надаватись без проведення тендера.

Ще один "слизький" проект закону стосується впровадження в Україні системи електронних державних закупівель, зазначає керівник представництва Transparency International в Україні Олексій Хмара. "Він є дуже небезпечним, адже він меншою мірою стосується самих електронних закупівель. Натомість майже 90% його змісту – це комерція навколо теми електронних закупівель",- вважає експерт. Хмара підкреслює: згідно з підрахунками його організації, на даному проекті корупціонери зможуть заробити близько 200 мільйонів гривень. Але самі закупівлі, за його словами, від цього не покращаться.

Як зауважує Олексій Шалайський, у своїх діях парламентарі та чиновники посилаються на Директиви ЄС, які дають великі послаблення державним підприємствам. "Однак їхні держпідприємства і наші - це дві великі різниці. Якщо британське міністерство хоче щось купити, то воно саме й закуповує. А у нас це робить держпідприємство при міністерстві. Відтак після прийняття закону ми не будемо знати, що купує це міністерство",- пояснює він.

Гроші хочуть вивести для підготовки виборів?

Для підготовки до виборів знадобляться тіньові гроші

Для підготовки до виборів знадобляться тіньові гроші

На думку Олексія Хмари, ухвалення подібних законопроектів може проводитись спеціально напередодні виборів. Адже тоді підприємства, які будуть виведені з-під дії закону "Про здійснення державних закупівель", зможуть на свій розсуд купувати товари та послуги за завищеними цінами. Як зазначає експерт, існують ризики того, що часто ці товари взагалі не будуть закуповуватись. Натомість гроші можуть накопичуватись в кишенях корупціонерів. "І частина цих коштів дійсно буде витрачена на збагачення реальних власників цих підприємств, а частина буде просто кинута в мажоритарні округи, щоб займатись стимулюванням виборців під час організації кампанії, щоб люди, умовно кажучи, за гречку продавали свої голоси",- вважає Хмара.

Експерт зазначає, що існують три складові, які могли б сприяти більш прозорим закупівлям. Зокрема, він пропонує оновити стратегію розвитку тендерної системи, посилити контроль громадянського суспільства, а також оновити роботу парламентського комітету з питань економічної політики. Хмара зазначає, що нова стратегія держзакупівель вже обговорюється в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі. Але якщо низці галузей дозволять купувати товари та послуги без тендерів, міністерський моніторинг не зможе цьому завадити. За словами фахівця, контролюючу функцію за такими договорами зможе здійснювати Державна фінансова інспекція.

DW.COM