1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Україну не запросять до ЄС лише з геополітичних міркувань - німецький експерт

До президентських виборів в Україні лишається менше року. Наприкінці грудня у Верховній Раді було прийнято в першому читанні проект конституційної реформи, що передбачає вибори президента парламентом і суттєве обмеження повноважень глави держави. Про те, яким чином змінилася політична ситуація в Україні в зв"язку з цим рішенням, ми говорили з кореспондентом німецької газети "Франкфуртер альгемайне цайтунг" Міхаелем Людвігом.

Міхаель Людвіг нагадав, що вимоги обмежити права президента протягом останніх років лунали неодноразово. Але ці вимоги завжди спрямовувалися на конкретну особу:

"Опозиція вимагала покласти край тому, що вона вважала зловживанням владою з боку президента. Кучма в той час виступав за те, щоб президент мав усі повноваження. Пізніше, однак, він змінив свою позицію і виступив з проектом конституційної реформи, з якої не було зрозуміло, на що вона спрямовується - на обмеження повноважень президента чи, навпаки, зміцнює його позиції. Цим пояснюється недовіра до цього проекту з боку опозиції".

Схвалений Верховною Радою проект конституційної реформи орієнтовано, на думку німецького журналіста, також на конкретну особу, а саме, на Віктора Ющенка. У випадку, якби Ющенко став наступником Кучми на посаді президента, його влада була б обмежена настільки, щоб він не міг завдати шкоди нинішньому президентському оточенню. Водночас, як каже Міхаель Людвіг, ситуація дещо змінилася після того, як Конституційний суд України дозволив Кучмі кандидувати на третій президенський строк:

"Якщо буде ухвалено той проект конституційної реформи, що його прийняли в першому читанні 24 грудня, то Кучма, навіть, якщо він знову стане главою держави, вже не буде таким, як раніше. Він буде слабким президентом. І те, що він цього хоче, і те, що це буде в інтересах його оточення, цього я не можу собі уявити. А тому треба ще подивитися, чи проходитиме цей проект далі, або ж про нього забудуть, якщо Кучма вирішить балотуватися на третій президентський строк".

Німецький журналіст наголошує, що на Україні поки що не вирішено головне питання - що буде з Леонідом Кучмою після його президентства:

"Доки він перебуває на своїй посаді, йому нічого не загрожує, але досі йому не вдалося знайти прийнятного рішення на той час, коли він уже не буде президентом. На зразок Єльцина. Щоб його не чіпали, не зазіхали на його майно і так далі. На мою думку, ця проблема на Україні ще не вирішена. І доки це так, Кучма змушений залишатися у внутрішній політиці країни - або як президент вже третього строку, або в якійсь іншій ролі".

Водночас, як каже Міхаель Людвіг, нинішній президент досі не підготував собі заступника. І це обставина, яка непокоїть його політичне оточення:

"Кучма дуже обережно висунув у перший ряд Януковича. Не можна сказати, що він його "розкручує", але, наскільки я бачу, він і не перешкоджає його діяльності. Але доки Кучма сам для себе не вирішть, чи буде він балотуватися, його оточенню буде дуже важко готувати кандидата, який міг ми протистояти Ющенку".

Говорячи про ставлення до України західних держав, кореспондент "Франкфуртер альгемайне цайтунг" вважає, що тут треба розрізняти кілька речей. Звичайно, є світова потуга США, яка мала колись свою власну політику щодо України, яка справді намагалася зашкодити тому, щоб Україна стала частиною нової східної імперії. Потім була історія з можливим продажем зброї Іраку, яку, однак не було доведено. Після цього Кучма виправив відносини з США тим, що заявив про готовність України надіслати війська до Іраку. З іншого боку, національні політики західноєвропейських держав щодо України існують, на думку Міхаеля Людвіга, лише в загальних контурах, головна ідея яких - наблизити Україну до ЄС:

"Але на що Україна в даний момент не може розраховувати - це на перспективу справжнього членства в ЄС. Якби вдалося залучити Україну до участі, нехай лише в деяких сегментах, у європейському внутрішньому ринку, це вже був би величезний прогрес. Про щось більше, на мою думку, мова не йде. З іншого боку, частково провина за такий стан речей лежить на самій Україні, де існують проблеми з євроінтеграцією".

"Не можна очікувати від західних держав, що вони відкриють Україні перспективу членства в Євросоюзі лише з геополітичних міркувань. Україна повинна реформуватися. Одним з перших кроків міг б стати дуже швидкий вступ до Світової організації торгівлі. Потім - здійснення економічної реформи. І лише після цього може з"явитися політична перспектива приєднання до ЄС. З суто світових політичних причин цього не відбудеться".

Марія Копиленко