1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Українські спеціалісти їдуть з країни, щоби (не) повернутися

Троє з п'яти бакалаврів-випускників українських вищих навчальних закладів намагаються залишити країну. Але повної картини міграції населення України сьогодні немає ні в кого, зізнаються демографи.

Українські студенти на Майдані. Листопад 2013 року

Українські студенти на Майдані, листопад 2013 року

За даними Державної прикордонної служби України (ДПСУ), 2016 року українці перетинали кордон своєї країни понад 20 мільйонів разів. З них на кордон з Польщею припало 10 мільйонів, з Росією - 5 мільйонів, з Угорщиною - 3 мільйони, уточнює у розмові з DW помічник голови ДПСУ Олег Слободян. "Це дані тільки нашої внутрішньої статистики. До неї належать і так звані "човники", які торгують у прикордонних областях і можуть за день перетнути кордон кілька разів. тобто ці мільйони не вказують кількість перетинів кордону окремо кожним громадянином", - розповідає Слободян.

Дуже багато хто їде шукати роботу. Незважаючи на війну, зберігається й великий потік до Росії. "Але оскільки ми вже кілька років не ведемо статистику про мету поїздки, важко сказати, скільки з них їдуть на заробітки. З цих 5 мільйонів, котрі виїжджали до Росії, за моєю оцінкою, приблизно 30-40 відсотків їдуть працювати", - підсумовує прикордонник.

Чому мовчить українська статистика?

Збираючи матеріал, DW зіштовхнулася з тим, що важко знайти конкретні цифри міграції українців: скільки виїжджає на заробітки за кордон, скільки там вчиться, скільки залишається. Звіту Державної служби статистики України за 2016 рік усе ще немає. У документі за 2015 рік, який доступний в інтернеті, кількість економічно активного населення складає трохи більше 17 мільйонів осіб. Але не вказано, скільки з них працювали за кордоном.

Студенти на лекціях

Студенти на лекціях у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Україна багато не знає про своїх громадян, упевнена Елла Лібанова, доктор економічних наук, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи Національної академії наук України.

На думку спеціаліста, реальних цифр, що відбивають міграційні процеси в Україні, сьогодні нема ні в кого, оскільки головна проблема - брак даних про населення. "Останній перепис жителів країни проводився ще 2001 року, тоді як ООН рекомендує робити це раз на десятиріччя. Ви ніде не знайдете надійної статистики, зокрема скільки українців виїжджає на заробітки. Що сьогодні відбувається з населенням України, я як демограф не знаю", - зізнається вчена.

Сусіднікраїни забирають мізки та руки

Для отримання хоч якоїсь інформації Інститут демографії та соціальних досліджень України налагодив зв'язки з організаціями українських емігрантів. "Це найнадійніше джерело. Більшість українців виїхали на заробітки в країни Європейського Союзу, скориставшися візами, за якими не можна працювати. Якщо, наприклад, польські працедавці просять у свого уряду видати дозволи на легальну роботу мільйону сезонних працівників-українців, то ми розуміємо, що цей мільйон там справді є", - розповідає Лібанова.

Складно зафіксувати й кількість українських студентів, котрі вчаться за кордоном. Держсоужба статистики не має таких даних. Відомо, що 2015 року вищі навчальні заклади країни випустили 374 тисячі бакалаврів. За словами вченої, молодь з України охоче їде за дипломами бакалавра до Польщі, Чехії та Словаччини. Ці країни отримують від Євросоюзу гранти, розраховані на певну кількість студентів. На сьогодні поляки, чехи, словаки їдуть вчитися далі на Захід, тому їхні місця займає українська молодь.

Гасла про те, що майбутнє України пов'язане з Європою, звучали на Майдані в 2014 році

Гасла про те, що майбутнє України пов'язане з Європою, звучали на Майдані в 2014 році

Населення європейських країн старішає, тому університети та коледжі Східної Європи охоче приймають українців через схожі мову, культурні традиції, спільну християнську релігію. Для українських абітурієнтів переваги в тому, що в багатьох випадках їм не доводиться складати вступні іспити та платити за навчання. При цьому студенти можуть підробляти.

Країну залишають висококваліфіковані біохіміки, хіміки, фізики, інженери, лікарі. В останні роки почали виїжджати й гуманітарії. Скільки саме - професорка сказати не може. За її словами, львівські університети вже не можуть утримати від виїзду на заробітки навіть професорів старшого віку.

Захід приваблює високим рівнем життя та вірою в мрію

"Троє з п'яти українських студентів з дипломом бакалавра шукають за кордоном можливість отримати диплом магістра. Такою є наша статистика", - розповів DW директор центру кар'єрного розвитку Stud-Point Володимир Швець.

За його словами, у 2015-2016 роках 70 тисяч українців пройшли навчання за кордоном, переважно в Європі. Але повертаються додому не більш ніж 20 відсотків. Багато молодих спеціалістів виїжджають за кордон відкрити старт-ап, що престижно та модно. Але вони не зовсім розуміють, що на Заході суворі реалії теж можуть швидко розбити їхні мрії, міркує Швець. Його центр працевлаштовує випускників та студентів саме в Україні - і він не агітує емігрувати. На думку експерта, непогано заробити можна й у невеликій молодій українській фірмі. "У ній більше можливостей розкрити свій потенціал, ніж у міжнародній копорації з її жорсткими правилами, стандартами та довгими кар'єрними сходами", - переконаний він.

Утім, переоцінювати ситуацію з еміграцією українців теж не варто, вважає Лібанова. Україна століттями відпускала людей у сусідні країни. "Просто в радянські роки їхали в Москву, вглиб Росії. Тепер їдуть у Польщу та далі на Захід", - каже вона.

Дивитись відео 02:52

«Стипендіальна» реформа Міносвіти: що робити студентам? (15.12.16)

Аудіо й відео до теми