Українські мігранти не поспішають оселятися в Росії | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 10.06.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Українські мігранти не поспішають оселятися в Росії

Українці, що їдуть до Росії, не поспішають отримувати в Росії статус біженця, громадянство і навіть міграційні патенти. Своє майбутнє українці з Росією не пов'язують, резюмують експерти.

Більшість українців, що приїхали до Росії за останні місяці, сприймають сусідню країну виключно як тимчасовий притулок. Ті, які поїхали туди на заробітки, віддають перевагу нелегальній роботі, не витрачаючи гроші на офіційний дозвіл. Ті, що бігли з зони військових дій, чекають, доки ситуація в рідному місті стабілізується, аби якнайскоріше туди повернулися. Експерти зазначають, що озвучені російською владою цифри щодо кількості українських мігрантів, серед яких біженці та заробітчани, сильно перебільшені.

"Залишатися в Росії я не збираюся"

"Я живу в Москві три місяці, - розповіла DW Ірина Ступак з Чернівців. - Працюю доглядальницею в старої жінки, яка не ходить, живу також в неї. Її діти платять мені 30 тисяч рублів на місяць (понад 10 тисяч гривень), усі ці гроші я відсилаю своїм дочкам, вони обидві безробітні". За словами Ірини, вона поїхала з України не через політичні переконання, а заради заробітку - її заробітна платня в супермаркеті, в якому Ірина працювала в Чернівцях, складала лише тисячу гривень. Приблизно половина цих грошей ішла на сплату комунальних послуг. "У певний момент виживати стало просто неможливо", - каже Ірина.

Білоруський вокзал у Москві

Білоруський вокзал у Москві

Згідно з законом, аби проживати та працювати в Росії, Ірина мала б отримати міграційний патент, проте робити це наміру вона не має - патент коштує 8 тисяч рублів (близько 2700 гривень), які Ірина хоче заощадити. "На вулицю я не виходжу, тож сподіваюся, що мене не зловлять", - пояснює вона.

За словами Ірина, в Москві вона має багато подруг з України, вони всі працюють доглядальницями та, так само як і вона, віддають перевагу нелегальному працевлаштуванню. "Я не вважаю, що щось винна Росії та затримуватися тут надовго не хотіла б. Щойно ситуація в нас налагодиться, одразу ж поїду. Дуже хочеться додому", - каже вона.

Неоднозначні цифри

Тим часом російська влада заявляє про стрімке зростання кількості громадян України, які прагнуть отримати легальну можливість жити в Росії. За словами керівника федеральної міграційної служби Росії Костянтина Ромодановського, за останній місяць кількість звернень від українців з метою отримати статус біженця в Росії збільшилася втричі. Зростає, за його словами, також і кількість тих, хто хоче легально працювати в Росії. За даними Ромодановського, відповідний попит зріс в Москві в десять разів, у Санкт-Петербурзі – в тридцять.

Президент Росії Володимир Путін назвав іще більш вражаючу цифру. Під час нещодавньої міжнародної прес-конференції у Франції він заявив, що з 18 мільйонів працездатного населення України близько 5-6 мільйонів працюють в Росії.

Економісти одразу піддали ці дані сумніву. Зокрема, колишній перший заступник голови Центробанку РФ Сергій Алексашенко вказав на те, що, згідно з даними держкомітету статистики України, кількість працездатних українських громадян сягає 22 мільйонів. За даними міграційної служби Росії, на території країни перебувають всього близько 1,6 мільйона українців. При цьому до них належать не лише ті, хто приїхав працювати, але й туристи, а також люди непрацездатного віку.

Переселенці з Донеччини та Луганщини в Харківській області

Переселенці з Донеччини та Луганщини в Харківській області

Організація об’єднаних націй (ООН) навела 8 червня свої дані щодо кількості біженців. За словами представника верховного комісара ООН в Україні зі справ біженців Олдриха Андрисека, за останні три місяці свої домівки залишили близько 10 тисяч людей на сході України (всього в Донецькій та Луганській областях проживають наразі понад 6,5 мільйона людей).

Проте ,це не означає, що всі вони поїхали до Росії. За даними ООН, як мінімум три тисячі людей переїхали до Києва. У той же час уповноважений з прав дитини в Росії Павло Астахов заявив, що на початку червня кордон перетнули 12 тисяч українців. Російські прикордонники говорять про 9962 людини.

Корупція гостинності

"Точну кількість біженців визначити непросто", - заявив DW заступник директора Інституту країн СНД Володимир Жарихін. Проблема підрахунку пов’язана з тим, що між Росією та Україною відсутній візовий режим. "Багато хто з тих, які приїжджають, не поспішають реєструватися. Адже перші три місяці цього можна не робити. Більшість не збирається лишатися в Росії, вони приїхали просто перечекати", - пояснює експерт.

Заступник голови комітету "Гражданское содействие" Олена Буртіна зазначила в розмові з DW, що питання кількості українських біженців в Росії сьогодні здебільшого політизоване. За її даними, кількість українців, які просять про притулок в Росії, приблизно дорівнює кількості відповідних звернень від громадян Сирії, однак про останніх влада говорить значно рідше. У комітеті зафіксували зростання кількості звернень з боку українців, проте, за словами Буртіної, "лік іде навіть не на десятки, а на одиниці".

Експерти нагадують, що фактично для громадян України в Росії було прийнято закон про спрощене отримання громадянства для носіїв російської мови з країн СНД. Нові правила набули чинності 21 квітня 2014 року. У міграційній службі Росії DW заявили, що окремої статистики для українців, які відтоді отримали громадянство РФ, у відомстві немає. Назвати кількість тих, хто взагалі отримав громадянство від початку цього року, у службі також не змогли.

Відомо лише, що станом на 1 січня 2014 року було зареєстровано 1573 подання від українців на отримання російського громадянства. За словами експертів, набагато активніше положеннями нового закону користуватимуться вихідці з країн Центральної Азії. "Нова процедура передбачає, що остаточне рішення про спрощену видачу громадянства приймає федеральна міграційна служба. Фактично цим створюють новий простір для корупції", - резюмує Володимир Жарихін.

Також за темою