Українські журналісти протестують проти закону про наклеп | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 25.09.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Українські журналісти протестують проти закону про наклеп

Інтернет-сторінки низки провідних українських видань почали у вівторок спільну акцію протесту проти законопроекту про наклеп. Читачам пропонують ставити запитання депутатам, які голосували за цей документ.

У вівторок, 25 вересня, на інтернет-сторінках низки українських ЗМІ з'явилася чорна світлина з протестом проти закону про наклеп. Внизу фотографії розміщено  лінк до офіційних контактів 244 депутатів, які в першому читанні ухвалили закон про наклеп. Організатори акції пропонують зателефонувати цим народним обранцям або надіслати їм листа електронною поштою з запитанням, чому вони так вчинили.

Серед учасників акції спротиву, крім його натхненників «Кореспондента» й «Української правди», такі популярні в Україні сайти, як онлайн-версія газети «Сегодня» та «Комсомольської правди», портал «Ліга. Net» та інші. Як розповів в інтерв'ю DW шеф-редактор журналу «Кореспондент» Віталій Сич, він особисто пропонував більш радикальну форму протесту, зокрема, вимкнути сайти на один день, але зрештою було вирішено інакше.

Зателефонуй депутату

Віталій Сич не очікує, що за вказаними телефонами депутатам зателефонує багато людей. «Якщо подзвонять – добре. Не подзвонять – нічого страшного. Мені здається, коли найбільші сайти країни починають спільну акцію – це бачать всі, можна навіть нікуди не телефонувати», - каже він.

На переконання шеф-редактора порталу «Телекритика», котрий теж долучився до протесту, Наталі Лігачової, сьогоднішнняї форма протесту буде дієвою. «У такий спосіб ми законтактуємо, як нам здається, достатньо велику кількість небайдужих людей з  депутатами, які безпосередньо причетні до ухвалення цього законопроекту в першому читанні», - сказала Лігачова.

За її словами, організатори акції дуже уважно поставилися до того, щоб не порушити право на приватне життя цих людей. «Ми не дали жодної прихованої інформації, лише відкриту – службові телефони і службові контакти, і сподіваємося, що до нас приєднаються тисячі противників законопроекту про наклеп і таким чином ми перешкодимо не лише його ухваленню, а й досягнемо того, що його взагалі знімуть з голосування. Нині журналістам дуже важливо об'єднуватися та висловлювати свій протест у різних формах, що й здійснюватиметься впродовж найближчого часу, наголосила шеф-редактор порталу «Телекритика».

Про те, що журналістський протест у тому чи іншому вигляді триватиме до вівторка, другого жовтня, говорить і Віталій Сич. Адже це буде наступний пленарний день у парламенті, коли вже може бути ухвалене рішення про про друге читання або про відкликання документу.

За словами Віталія Сича, підготовка до акції, що стартувала у вівторок, 25 вересня, була звичайним діловим процесом, коли всім спочатку було потрібно дійти згоди щодо формату, а потім дати можливість іншим приєднатися. «Ми вирішили це з «Українською правдою», придумали слоган і визначили, як це буде виглядати технічно. Зробили банер. А всі решта просто можуть брати коди у нас і приєднуватися», - пояснив технологію акції Сич.

Протестувати потрібно

На думку шеф-редактора журналу «Кореспондент», ця акція повинна жорстко донести до авторів законопроекту і всіх, хто може за нього голосувати, що просто так це не пройде, преса - проти. «В особі преси правляча більшість одержить ворога, оскільки запроваджувати кримінальну відповідальність за наклеп, який незрозуміло хто буде називати наклепом, це - занадто», - каже він.

Як наголошує Віталій Сич, журналістам нині важливо твердо сказати своє слово, жорстко заявити про свою незгоду, тому що процес відбувається крок за кроком.  «Сьогодні запроваджують кримінальну відповідальність за наклеп, яким можуть назвати будь-яку критику влади. Завтра запровадять ще щось», - застерігає Сич.

Продовження практики залякування

Різку критику українських журналістів та експертів з приводу суперечливого законопректу і думку про необхідність протестів поділяють також і політики та експерти за кордоном. На думку представника берлінського бюро міжнародної організації «Репортери без кордонів» Кристіана Міра, документ у його теперішньому вигляді є наступом на свободу преси й продовженням практики залякування українських журналістів перед виборами. Головна проблема полягає в тому, що «звинувачення в наклепі у цьому документі настільки нечітко і неточно сформульовані, що це можна дуже легко застосовувати проти незалежних журналістів, проти опозиціонерів, проти суперників», - вважає Кристіан Мір.

На його думку, українські журналісти нині мають у межах усіх своїх можливостей протидіяти обмеженням свободи преси. Яку форму повинен мати протест, це вже, на його думку, повинні визначати самі працівники українських ЗМІ. «Журналісти в Києві, Дніпропетровську, різних містах і регіонах України мають самі вирішувати. Вони мають відкрито й голосно висловлювати свою незгоду, але не наражати себе на небезпеку», - наголосив представник організації «Репортери без кордонів». 

Журналістський спротив проти закону про наклеп в інтернеті почався ще минулого тижня - з соціальних мереж. До відкритої групи "Скажи ні закону про наклеп", створеної у Фейсбук, за кілька діб уже долучилось понад три з половиною тисячі учасників. Це журналісти, громадські діячі та просто ті, кому не байдуже.

Також за темою