Українські агробарони: діти поганого бізнес-клімату | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 03.10.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Українські агробарони: діти поганого бізнес-клімату

Україна поступово повертає собі статус "житниці Європи". Обсяги експорту в аграрному секторі вже вищі, ніж у металургії. Але виграють від цього буму насамперед не прості фермери, а новітні агробарони.

Укранські агроолігархи можуть потягатися з маталургійними

Укранські агроолігархи можуть потягатися з маталургійними

Вони ростуть, і ростуть, і ростуть. Апетитам велетенських агрохолдингів України не видно кінця. Найбільший з них – Ukrlandfarming – обробляє вже 670 тисяч гектарів землі у 23 областях України. Таким чином лише один з декількох десятків великих українських агрогігантів контролює площі, які дорівнюють половині сільськогосподарських земель Бельгії. Слідом за важкою промисловістю і енергетикою аграрний сектор також став вотчиною олігархів. Власник холдингу Kernel екс-депутат Андрій Веревський нещодавно першим серед агробаронів України увійшов до кола мільярдерів. Згідно з рейтингом Forbes, зі ста найбагатших українців півтора десятки мають інтереси в агропромисловому комплексі.

Українським фермерам доводиться виживати без підтримки

Українським фермерам доводиться виживати без підтримки

Більше значить ефективніше?

Завдяки доступу до дешевших кредитних ресурсів агрохолдинги краще забезпечні сучасною технікою, ніж малі і середні господарства. Крім того, завдяки широкій географії землеволодінь велетні менш залежні від погодних умов. Утім, невпинне зростання посівних площ досі не зробило агрохолдинги ефективнішими, констатує німецький дослідник Симон Вальтер. В рамках наукового проекту міжнародної мережі експертів agri benchmark він декілька років порівнював показники великих агролдингів із найбільш успішними фермерами. "Ефективність агрохолдингів загалом дещо нижча. Менеджмент такого велетня здійснювати значно складніше, процес ухвалення і реалізації рішень доволі тривалий, адже задіяні чимало людей у різних ланках. Крім того, централізоване управління спричиняє додаткові витрати на персонал", - зазначає Симон Вальтер, вказуючи на проаналізовані ним підприємства.

У нинішніх умовах німецькі експерти прогнозують подальше зростання володінь українських агрохолдингів. Насамперед доти, доки в Україні не функціонує ринок землі і оренда паїв залишається у декілька разів дешевшою, ніж у Західній Європі. Більш успішні агрохолдинги продовжуватимуть поглинати фермерські господарства та інші, менш успішні, агрохолдинги. Утім, раціональні з економічної точки зору межі росту провідні українські барони вже перетнули.

Микола Миркевич: ми хочемо зупинити олігархізацію

Микола Миркевич: ми хочемо зупинити олігархізацію

Фермери поза грою

Про великі прибутки 40 тисяч малих і середніх українських фермерів і мріяти не можуть. Більшість з них вже багато років бореться за виживання, не отримуючи від держави практично жодної підтримки, нарікає президент Асоціації фермерів і приватних землевласників Микола Миркевич. Фермери вимагають змінити правила гри на ринку. "Цю олігархізацію можна зупинити єдиним шляхом – запровадженням диференційованої системи оподаткування і підтримки. Чим більше господарство, тим меншою має бути підтримка і більшими податки. І навпаки – малі фермери мали би більшу підтримку. Це дало би можливість працювати всім", - зазначив Миркевич у розмові з Deutsche Welle.

Опитані DW експерти підтверджують нерівні умови конкуренції в українському сільському господарстві. Адже у той час як великі агрохолдинги мають можливість залучати відносно дешеві ресурси на міжнародних фінансових ринках, фермерам доводиться брати кредити у банках під понад 20 відсотків річних. "Завдання уряду і парламенту – забезпечити рівність можливостей для всіх виробників. Як для великих, так і для малих. Малі підприємства без доступу до капіталу мають гірші можливості для розвитку, для інвестицій", - констатує експерт з розвитку аграрних ринків Міжнародної фінансової корпорації Гайнц-Вільгельм Штрубенгофф.

Кращий бізнес-клімат замість дотацій

Виживання українських фермерів ускладнюється ще й тим, що їм важче, ніж агробаронам, "вирішувати питання" в умовах забюрократизованого і корумпованого державного регулювання, каже німецький експерт. "Якщо уряд хотів би допомогти, перше, що він мав би зробити – зменшити рівень бюрократії, скоротити кількість різноманітних дозволів", - наголошує Штрубенгофф. Він зазначає, що в нинішніх умовах дозволу, скажімо, на будівництво зерносховища деяким фірмам доводиться чекати по три роки.

Штрубенгофф переконаний, що українські фермери завдяки відносно низькій собівартості продукції можуть обходитися і без прямих бюджетних дотацій. Головне, за його словами, забезпечити їх дешевшими кредитними ресурсами. "Грошова політика уряду і нацбанку призвела до того, що грошей у банківському секторі мало. Банкам треба дати більші ресурси у національній валюті, аби вони могли кредитувати, у тому числі дрібних фермерів", - наголошує німецький експерт. За його словами, уряд має покращити бізнес-клімат і подбати про те, аби прийшли інвестиції в інфраструктуру, яка забезпечить повноцінне функціонування ринку. Суттєвим імпульсом для цього може стати створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом.