1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

„Українській політиці бракує світлої постаті”

У центрі уваги німецьких видань - рішення федерального уряду щодо встановлення мінімальної заробітної платні в низці галузей. Але відкриємо нинішній огляд преси коментарем депутата німецького Бундестагу Манфреда Ґрунда про політичну ситуацію в Україні, опублікований на шпальтах газети Frankfurter Allgemeine Zeitung:

Повідомлення про події в Україні в німецьких ЗМІ досі сповнені стереотипів. Згідно з ними, йдеться про протиборство двох таборів: „помаранчевих сил” на чолі з Віктором Ющенком - нібито проєвропейських і демократичних, та „синіх” на чолі із прем’єр-міністром Віктором Януковичем - нібито проросійських і критично налаштованих до Європи. Однак цей погляд є далеким від дійсності. Серед політичного персоналу всіх без винятку партій немає жодної світлої постаті. Жоден із представників протиборчих сторін не уособлює демократії, толерантності та порядності. Це чимраз більше стосується і президента Ющенка. Він домагався розпуску парламенту, користуючись доволі сумнівним обґрунтуванням. У результаті президент опинився в пікантному становищі, коли обраний на демократичних засадах парламент не дав себе просто так розігнати і звернувся до Конституційного суду, -

читаємо у коментарі Манфреда Ґрунда. Далі німецький парламентар пише:

Політична криза є не стільки боротьбою за пріоритети в розвитку країни, скільки сваркою політичного персоналу. Епіцентр напруження охоплює площу в один квадратний кілометр, а саме квартал, де розташовано парламент і урядові будівлі. Тим часом українське суспільство з огидою відвертається. Від „піднесення майдану” зразка кінця 2004 року мало що залишилося. Німеччина та Європейський союз - наскільки це можливо - мають триматися осторонь цього конфлікту й уникати жестів або контактів, які могли би бути сприйняті як сигнал підтримки однієї зі сторін, - застерігає Манфред Ґрунд на шпальтах Frankfurter Allgemeine Zeitung.


До іншої теми. У Німеччині намітилася розв’язка тривалої політичної дискусії про доцільність встановлення мінімальної погодинної оплати для всіх галузей. Партії „великої коаліції” дійшли компромісу. Згідно з ухваленим рішенням, погодинний мінімум встановлюється лише в деяких галузях, переважно у сфері послуг. Видання Westfalenpost коментує:

Цілком можливо, що та ніч, коли урядовці досягли домовленості про мінімальну зарплату, увійде в історію як віха у процесі розпаду „великої коаліції”. Німецькі соціал-демократи і консерватори глибоко чужі одне одному. Жодне інше питання не засвідчує цього так чітко, як питання мінімальної платні. СДПН критикує консерваторів за те, що, не погоджуючись на встановлення загального мінімуму, вони порушують домовленості, зафіксовані в угоді про створення урядової коаліції. Натомість християнські демократи насолоджуються тим, що їм вдалося не допустити того, на чому так наполягали соціал-демократи. Незрозуміло, яким чином ці партії зможуть протриматися разом наступні 27 місяців до чергових парламентських виборів, - запитує Westfalenpost.

Газета Rheinische Post аналізує:

Добра новина полягає у тому, що пропагованого соціал-демократами мінімуму заробітної плати, який був би зафіксований для всіх без винятку галузей, не буде. Він призвів би до розквіту нелегального працевлаштування, а підприємства почали би масово скорочувати робочі місця для робітників низької кваліфікації. Цього довелося уникнути, і ХДС записує це собі в актив. Тим часом соціал-демократи вихваляються тим, що домоглися захисту робітників деяких професій. Але таке рішення стало результатом типового для „великої коаліції” нікчемного компромісу: коли намагаєшся втиснути непоєднувані погляди в один документ, у підсумку маєш бюрократичного монстра, - зазначає Rheinische Post.

І на завершення – коментар газети Stuttgarter Zeitung:

Канцлер Ангела Меркель правильно робить, що протидіє запровадженню мінімальної зарплатні. За гідні зарплати справді треба боротися, але досі в Німеччині це було завданням профспілок. Тарифи завжди були справою автономною, в яку політики не втручалися. Справді, останніми роками в деяких галузях зарплати знизилися. Але сподівання, що держава зможе допомогти людям підняти зарплату, – це ілюзія. Це не справа політиків, а справа робітників і роботодавців, - підсумовує Stuttgarter Zeitung.

Огляд преси підготував Євген Тейзе