1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Українсько-польський діалог як заручник історичної пам'яті

Чи виведе візит президента Анджея Дуди до Харкова з глухого кута, у якому наразі буксують українсько-польські відносини? Експерти кажуть: одного візиту замало, потрібна нова стратегія.

Візит президента Польщі Анджея Дуди до України: чи буде він поворотним в ускладнених українсько-польських відносинах?

Візит президента Польщі Анджея Дуди до України: чи буде він поворотним в ускладнених українсько-польських відносинах?

Cвій візит до Харкова, який відбувся у середу, 13 грудня,  президент Польщі Анджей Дуда розпочав з відвідин Меморіалу жертвам тоталітаризму, де поховані польські солдати, розстріляні НКВС у 30-их роках. Саме болючі питання історичної пам'яті, які вже другий рік поспіль відчутно потьмарюють польсько-українські відносини, були у центрі переговорів віч-на-віч між Анджеєм Дудою та українським президентом Петром Порошенком.

Чутливі питання

Під час переговорів двом лідерам вдалося домовитися про скасування мораторію на проведення ексгумацій польських поховань на території України. Цей мораторій було ініційовано Українським інститутом національної пам'яті цієї осені у відповідь  на руйнацію українських пам'ятників у Польщі і викликав обурення офіційної Варшави, яка вирішила у відповідь укласти "заборонні списки" на в'їзд деяких українських політиків та громадських діячів.

Масова різня поляків, відома під назвою Волинська трагедія, один із болючих моментів українсько-польського минулого

Масова різня поляків, відома під назвою Волинська трагедія, один із болючих моментів українсько-польського минулого

На спільній прес-конференції у Харкові Дуда повідомив, що домовився також з президентом Петром Порошенком "не робити нових увічнень пам'яті, які не спираються на перевірені наукові докази". За його словами, президенти погодилися винести суперечливі питання спільного історичного минулого на рівень міністерств культури і спеціальної комісії, а також скоротити списки "нев'їзних" осіб, які мають обидві країни.

За рештою пунктів порядку денного польсько-українських відносин Дуда продемонстрував українському колезі свою повну підтримку. Єдність у протистоянні російській агресії, підтримка українських реформ, просування у Радбезі ООН, де Польща з нового року перебере на себе повноваження непостійного члена, ідеї миротворчої місії ООН на Донбасі, засудження проекту газогону "Північний потік-2" - за всіма цими пунктами Варшава і Київ мають спільну гармонійну позицію.

Жодних змін, поки Качинський при владі?

Але чи справді складний клубок історичних конфліктів і сучасних взаємних образ, якими  на доволі високому офіційному рівні останнім часом обмінювалися Київ і Варшава, вдалося розплутати завдяки одному президентському візиту? У короткостроковій перспективі особливих змін на краще чекати не варто, вважає голова Ради зовнішньої політики "Українська призма" Геннадій Максак. "Велика політика, звичайно, заблокована не буде, а непорозуміння у політичному діалозі між Україною та Польщею триватимуть", - сказав експерт у коментарі  DW.

Голова Права і справедливості Ярослав Качинський

Голова "Права і справедливості" Ярослав Качинський - фактичний правитель нинішньої Польщі

Він пояснює це тим, що політика історичної пам'яті - це "тематичний маркер", який використовує правляча партія Польщі "Право і справедливість"  у власних політичних цілях. Він переконаний, що ні візит Анджея Дуди в Україну, ні зміна прем'єр-міністра Польщі не стане підставою для налагодження взаєморозуміння між Києвом і Варшавою щодо трактування подій минулого.

"Адже в Польщі керує не Дуда і не новопризначений прем'єр, а Ярослав Качинський (лідер правлячої партії "Право і справедливість". - Ред.), тому політика щодо України утримуватиметься у цьому ж руслі аж до наступних нових виборів у Польщі", - прогнозує Максак. 

Візит назустріч компромісу

Польсько-українські відносини на 90 відсотків - чудові, і лише на десять - справді погані. Таку оцінку запропонував експерт Польського інституту міжнародних справ Лукаш Ясіна. За його словами, президент Польщі "відповідає за історичний діалог з Україною і ініціював багато кроків, присвячених цьому діалогу". "На мою думку, прямі переговори Дуди і Порошенка дали змогу знайти більше розуміння між нашими державами", - констатував Ясіна, додавши, що в історичному питанні Варшава "бачить повну відсутність сприяння Україною польської позиції, що продемонстрував, наприклад, пан Клімкін, заявивши, що Польща вже не така важлива для України, як була колись". 

За словами Ясіни, у Польщі поширена думка, що "це українці не хочуть працювати над тим, щоб краще розуміти позицію Польщі і таким чином розв'язати українсько-польську кризу".  Без переговорів і діалогу президентів ситуація лише погіршуватиметься, тому "кожна зустріч Порошенка та Дуди дасть їм змогу ліпше познайомитися і зрозуміти країни, які вони представляють". 

Внутрішньополітичні мотиви і глобальні цілі

Утім, одним президентським візитом вже ж важко розв'язати кризу, яка формувалася місяцями, каже колишній євродепутат, генеральний директор меморіального комплексу Голокосту "Бабин Яр" Марек Сівець. "Анджей Дуда приїхав у Харків  і поїхав назад у Варшаву, а для того, щоб процес налагодження відносин тривав, у цьому руслі повинні працювати президентські адміністрації та дипломати двох країн, плануючи, що відбуватиметься у наших відносинах завтра, через місяць, через три роки",  - каже він в розмові DW.

На його переконання, нинішня влада Польші "використовує трагедії історичного минулого для власних внутрішніх цілей", тоді коли політичні лідери країн у двосторонніх відносинах повинні визначати "реальну об'єктивну мету".  Сівець радить Варшаві та Києву оголосити своєрідне "припинення вогню" - утриматися на час від резолюцій, гучних заяв і висловлювань, які загострюють ситуацію. Поки дипломати у ході неформальних переговорів, за допомогою науковців, "визначать, де пропаганда, а де - факти, які треба предметно обговорювати у майбутньому".  "Але загалом я вважаю, що мої співвітчизники повинні мати більше співчуття до України, країни, де триває війна і яка складно переживає свою самоідентифікацію і відкриття власної історії", - сказав політик.

Дивитись відео 01:30

Останні найгучніші скандали між Україною та Польщею (08.08.2017)

Аудіо й відео до теми