Українська столиця обростає боргами | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 08.07.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Українська столиця обростає боргами

Нині за зовнішніми запозиченнями Київ заборгував кредиторам 700 млн. доларів. Нещодавно цей борг ще зріс, адже міська влада уклала угоду про новий кредит. Київська громада вимагає звіту,на що витрачаються столичні кошти.

default

Київ поступово скочується в боргову яму. На початку тижня Київрада затвердла договір чергової позики з компанією Kyiv Finance PLC. Цим договором затверджена дохідність випуску єврооблігацій на суму 300 мільйонів доларів на рівні 9,375% і термін погашення 5 років. Як зазначив начальник Головного фінансового управління Володимир Репік, 200 мільйонів доларів з нового запозичення піде на погашення раніше залучених кредитів, а останні 100 мільйонів на потереби столиці.

Не голосували за договір позики депутати Київради фракції БЮТ та «Удар» Віталія Кличка. Там підрахували, що після нової позики консолідований борг Києва сягає позначки у 15 мільярдів гривень. А це близько 5 тисяч гривень боргу на кожного киянина, враховуючи пенсіонерів та немовлят. Київська опозиція застерігає про ймовірність дефолту.

Дивна логіка

Голова правління громадської організації «Кияни об’єднуємося» Олександр Дядюк вважає, що брати кредити Київ змушує недосконала бюджетна система. Адже зі столичного бюджету центральна влада може коли завгодно вилучити до держбюджету частину доходів Києва. Щоправда, за критичної ситуації держбюджет може і повернути ці гроші. Але поки що Київ самотужки намагається вирішити свої фінансові проблеми за рахунок кредитів.

Олександр Дядюк не бачить логіки у такій бюджетній системі. «Центральний бюджет у нас вилучає, а ми потім змушені брати кредити. …Київ самодостатній. Кияни сплачують багато податків. Але в нас усе залежить від центрального бюджету. Борги – це відсотки, обслуговування кредиту. Це гроші, які могли б піти на соціальні проекти, дороги тощо», - обурюється голова правління організації «Кияни об’єднуємося». За його словами, в Києві бракує прозорості у розподіленні фінансів, і кияни не знають, куди йдуть запозичені гроші. «Нам, киянам, доведеться платити за цими боргами, адже їх ніхто не пробачить», - констатує Олександр Дядюк.

Усе прозоро?

Натомість київська влада запевняє, що все чесно і кожен мешканець міста може проконтролювати всі видатки з міського бюджету. Як заявив заступник голови КМДА Руслан Крамаренко, зі 100 мільйонів доларів від розміщення єврооблігацій, що будуть залучені до бюджету розвитку, вже розподілено за конкретними об'єктами 663,1 мільйона гривень.

Майже половина з цих коштів буде спрямована на виконання та розвиток дорожньо-транспортної інфраструктури та поліпшення транспортного забезпечення, на будівництво об'єктів водопровідно-каналізаційного господарства, розвиток паливно-енергетичного комплексу, на підготовку до «Євро-2012». Крім того, 15,3 мільйона буде спрямовано на проектні роботи з архітектурно-декоративного освітлення фасадів будівель у 1,5 км зоні навколо НСК «Олімпійський» та закупівлю святково-ілюмінаційного освітлення центральної частини Києва. Також 720 тисяч гривень піде на капітальний ремонт інженерних мереж на бульварі Лесі Українки, 7,7 мільйона – на зелені насадження у центральній частині.

Хто платить, той і музику замовляє

Киянка Руслана Зотова, яка живе на житломасиві Позняки, обурена, чому її як платника податків не запитали, куди ефективніше вкладати запозичені гроші. Мовляв, чому треба виділяти мільйони гривень на повторне озеленення центру міста, а не на озеленення її району, де жінка змушена гуляти з дитячим візочком серед залізобетонних багатоповерхівок, а не зеленим парком. «Немає механізму залучення громади до розподілення грошей. Як ми можемо вплинути на ці рішення адміністрації? Адже нас ніхто не чує. Вкладають гроші туди, куди вигідніше їм. А платити доведеться за все це саме нам», - наголошує киянка.

Пріоритети, якими нині опікується київська влада, нині не відповідають потребам київської громади, каже лідер громадської ініціативи «Збережи старий Київ» Ігор Луценко. Його бентежить те, що більша частина запозичень Києва знову піде на організацію «Євро-2012». На разі інфраструктура, яку нині зводять під футбольний чемпіонат, кияни не зможуть використовувати для своїх потреб. «Нам обіцяли, що 60% видатків фінансуватимуть інвестори. Де ті інвестори? Все ж із боргових грошей робиться. А нам потрібно буде віддавати їх», - пояснює Ігор Луценко. Він переконаний, що київська влада має прозвітувати про видатки на «Євро-2012» та про доходи від зовнішньої реклами у столиці і від приватизації об’єктів комунальної власності.

Утім, київська влада з 2012 року планує додатково ввести чотири місцеві податки і збори. А саме: податок на нерухоме майно, туристичний збір, збір за місце на парковці та збір за здійснення деяких видів підприємницької діяльності.

Автор: Лілія Гришко
Редактор: Христина Ніколайчук

DW.COM