1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Українська поліція: брак кадрів під час реформ

На тлі відставки губернатора Одеської області Міхеіла Саакашвілі майже непоміченим лишилося те, як пішов керівник обласної поліції Гіоргі Лорткіпанідзе. А озвучені причини цієї відставки змушують замислитися.

Neue Polizisten in Kiew vereidigt (Reuters/V. Ogirenko)

В МВС після переатестації кадровий голод

Головною причиною своєї відставки керівник Головного управління Національної поліції Одеської області Гіоргі Лорткіпанідзе назвав гострий брак кадрів. "На сьогоднішній день некомплект поліції становить понад тисячу осіб. При цьому, за рішенням атестаційної комісії, слід звільнити ще до 400 поліцейських. Це збільшить некомплект до 25 відсотків", - сказав він. Така ситуація зводить нанівець ефективність роботи поліції, наголошує Лорткіпанідзе. Так, за його словами, на одного слідчого припадає від 200 до 400 справ. Те саме й серед дільничних співробітників та оперативників.

Тим часом на тлі кадрового голоду в поліції в Україні стрімко зріс рівень злочинності. Зокрема, наприкінці вересня глава Національної поліції Хатія Деканоідзе заявляла про зростання кількості злочинів на 23 відсотки у порівнянні з минулим роком. На місцях просто бракує тих, хто має боротися з правопорушеннями, нарікають правоохоронці.

Масштабна переатестація

Для директора Центру досліджень правоохоронної діяльності Олега Мартиненка такі дані не стали новиною. В розмові з DW експерт вказав на значну нестачу кадрів в органах внутрішніх справ практично в усіх областях України. "В окремих випадках, скажімо, в ізоляторах тимчасового утримання, брак співробітників - до 70 відсотків", - зазначає експерт. За його підрахунками, в процесі переатестації було звільнено близько 10-15 відсотків кадрового складу Нацполіції. Серед керівного складу переатестацію не пройшли близько чверті співробітників, зазначала раніше глава Національної поліції Хатія Деканоідзе. 

Сама переатестація задумувалася задля очищення правоохоронної системи від корумпованих та некомпетентних кадрів. Переатестовувати всіх співробітників МВС розпочали в листопаді 2015 року, коли була офіційно створена Національна поліція і ліквідована міліція. 20 жовтня нинішнього року Деканоідзе заявила журналістам про завершення переатестації поліцейських. "Ми звільнили 5257 поліцейських", - цитує слова Деканоідзе агенція "Інтерфакс-Україна". 

Критика кадрової політики і низьких зарплат

Водночас Олег Мартиненко критикує, що зміни в органах МВС проходили без продуманої кадрової політики і називає переатестацію "провальною". Адже, каже експерт, хоч вона певною мірою й очистила лави органів від корупціонерів, але чимало звільнених "постраждали ні за що". Крім того, багато вакантних посад тепер просто немає ким заповнити. 

Експерт Реанімаційного пакету реформ Владислав Васюк вбачає причину кадрового голоду у низьких зарплатах. Як повідомляли ЗМІ навесні з посиланням керівника київської поліції Андрія Крищенка, середня зарплата офіцера поліції становить 4,5 - 5 тисяч гривень. Ці зарплати дуже контрастують із заробітком поліцейських нової патрульної служби, яких набрали на службу в рамках показової реформи, що відбулася за найкращими західними стандартами. Патрульні поліцейські заробляють від 8 тисяч гривень.

Університети позиваються з тими, хто не йде в поліцію

Експерти вказують на відсутність мотивації серед молодих випускників університетів внутрішніх справ - чимало з них після здобуття диплому не йдуть на службу в поліцію. Хоча формально вони зобов'язані відпрацювати кілька років у системі органів внутрішніх справ.

У Львівському державному університеті внутрішніх справ (ЛьвДУВС) заперечують масове ухиляння випускників від служби. За даними представників ВНЗ, курсант, що здобув освіту в рамках держзамовлення, але не бажає нести обов'язкову службу в Нацполіції, має відшкодувати ВНЗ витрати на навчання. В іншому разі ВНЗ вправі позиватися проти нього до суду. Утім, у ЛьвДУВСі припустили можливість наявності лазівок в законодавстві, що дозволяли б курсантам уникнути служби.

Ще одним каналом витоку кадрів Мартиненко назвав пенсійну реформу 2014 року. Так раніше офіцери, відслуживши певну кількість років, могли виходити на пенсію, не чекаючи настання пенсійного віку. Водночас через побоювання, що цю норму скасують, багато-хто, аби зберегти пенсійні пільги, звільнявся з органів ще задовго до початку проведення реформ. Тож сьогоднішній брак кадрів - почасти й результат тих подій.

Конкурсний відбір та "структурні зміни"

Альтернативою міг би стати конкурсний відбір на посади в тому числі й серед колишніх працівників правоохоронних органів, переконаний Олег Мартиненко. За його словами, закон про поліцію передбачає пункт про конкурсний відбір, тож саме його слід здійснювати. Експерт вважає, що, слід оголосити конкурсний відбір "абсолютно на всі посади Національної поліції", а призначення через атестацію визнати неефективним. Також слід провести стратегічне планування реформи з продуманою кардовою політикою. Тут у пригоді могли б стати європейські експерти, припускає Мартиненко.

Посприяти скороченню навантаження на окремих співробітників органів Нацполіції могли б і зміни до законодавства. На думку Владислава Васюка, навантаження на слідчих зростає постійно з 2012 року, тобто ще до реформи, коли набрав чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс, що розширив кількість випадків порушення кримінальних проваджень. Тож слід почекати "структурних перетворень". Ці перетворення, на його думку, включатимуть в себе й співпрацю між Генпрокуратурою та Нацполіцією щодо слідчих дій. Адже саме в сфері слідства, "прогалини в кадрах" немає, натомість проблематичним є "забагато кримінальних проваджень", запевняє Васюк.

Дивитись відео 01:55

Досвід ФРН: головне - не презумпція правоти поліції, а довіра до неї (27.09.2016)

Аудіо й відео до теми