Українська незалежність: цінуємо лише тоді, коли втрачаємо? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 24.08.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Українська незалежність: цінуємо лише тоді, коли втрачаємо?

За двадцять один рік українці навчилися сприймати незалежність своєї країни як даність. Цінувати її примушують натомість нинішні політичні спроби розколоти українське суспільство.

На двадцять першому році  існування своєї країни більшість українців вже сприймають її незалежність як цінність, констатують соціологи. Попри чвари політиків та спроби роз’єднати суспільство, в Україні стає все більше патріотів. Так, згідно з опитуванням групи «Рейтинг»,  за останні півроку кількість патріотів в Україні зросла майже на 10% : патріотами своєї країни вважають себе 82% українців.

Ті, хто не знають СРСР

Покоління, що виросло в незалежній Україні

Покоління, що виросло в незалежній Україні

Політолог, директор програм незалежного урядування Українського інституту публічної політики Іван Пресняков переконаний, що поступово в Україні відбувається «оновлення» сприйняття своєї країни. «Все більше молоді незалежність сприймають як даність. Вони не знають СРСР. Для них Україна – це країна, де вони народилися чи виросли», - каже Пресняков. За його словами, в Україні вже є критична маса культурного та побутового багажу, аби люди  ідентифікували себе українцями. «Єднання на побутовому рівні – це те, що дає відчуття незалежності», - вважає політолог. 

Водночас Пресняков зауважує, що доволі багато українців старшого покоління, пам’ятаючи радянські часи, жалкують за ними. Таких в Україні приблизно 47%, зазначає соціолог, директор Фонду Демократичних ініціатив Ірина Бекешкіна. «Разом з тим ці люди за двадцять років звикли, що Україна – це самостійна, незалежна держава. Тож для більшості це вже реальність, в якій вони живуть», - прокоментувала Deutsche Welle Ірина Бекешкіна.

Мова як символ незалежності

Для самих українців чи не найбільш шанованим атрибутом незалежної української держави нині є державна мова. Про це свідчить опитування, проведене соціологічною службою Центру Разумкова. Попри спроби політиків маніпулювати мовним питанням, 91% українців позитивно ставляться до української мови та пишаються нею. «Для мене  українська мова – це синонім незалежності. Я хочу, аби мої діти жили в незалежній країні і говорили державною мовою. Я зроблю для цього все», - поділилася з Deutsche Welle київський підприємець Олена Литвинова.

Мовний закон спонукав українців вийти на вулиці

"Мовний" закон спонукав українців вийти на вулиці

Утім, "мовним" питанням на тлі економічних проблем переймаються далеко не всі. «Для мене що мова, що євроінтеграція, що НАТО, що Росія - все одне.  Я втратив роботу і не можу до цих пір працевлаштуватися, аби гідно забезпечувати свою сім'ю. Тому незалежність – це все така умовність для мене», - розповів безробітний селянин Микола. Він жалкує за часом, коли працював у радянському колгоспі, бо за незалежної України так і не зміг реалізуватися. Є песимісти і серед молоді. «Для мене День Незалежності – це простий день. Я в цей день зазвичай працюю, оскільки потрібні гроші. Політикою не цікавлюся. Якою мовою говорити, мені все одно», - каже будівельник Вадим Сивенко. «Свою незалежність в Україні відчуває тільки еліта. Вони самі собі господарі в країні», - вважає менеджер Віталій.

Незалежність як повітря

Бити на сполох потрібно, поки ще не пізно

Бити на сполох потрібно, поки ще не пізно

Однак студенти, вчителі, журналісти налаштовані рішуче. «Те, що відбувається з українською мовою - це неприпустиме. Вони звужують мою особисту незалежність і незалежність країни в цілому. Мене це обурює, і на виборах я зроблю однозначно свій вибір не на користь тих, хто допустив це», - запевняє вчителька молодших класів Сюзанна Олегівна. «Саме з огляду на те, що коїться зараз в країні, незалежність стає ще важливішою і рано чи пізно ми піднімемося і дамо відсіч», - каже студентка Тетяна Забродська. «Незалежність - як повітря: є - живеш і не помічаєш, що дихаєш; нема - задихаєшся. Те, що є, - ганебний етап. Він обов’язково пройде», - сподівається журналіст Остап Кривдик.

Експерти ж певні, що спекулюючи на мовному питанні та приєднанням України до євроазійських формацій, політики марно намагаються розділити суспільство та зазіхають на територіальну цілісність країни. Адже від того українці ще більше цінують свою незалежність. «Всі спроби роз’єднання не працюють на роз’єднання, втім, гальмують просування країни вперед», - впевнений політолог Іван Пресняков.

DW.COM