Українська відповідь на російську пропаганду | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 08.07.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Українська відповідь на російську пропаганду

Після відновлення АТО українська влада почала створювати інструменти для інформаційного захисту та оборони держави. Спецпідрозділ Нацгвардії та газета "Україна Єдина" мають протистояти російській пропаганді.

Чи зможе Україна дати гідну відсіч в інформаційній війні?

Чи зможе Україна дати гідну відсіч в інформаційній війні?

"Поранений офіцер повів у атаку солдатів і підбив танк", "Підполковник показав підлеглим, як гранатами бити ворога", "Сержант Холодницький, ризикуючи життям, врятував товариша" - так виглядають заголовки першого числа ще навіть не зареєстрованої в установленому порядку інформаційної газети "Україна Єдина". Тільки на третьому місяці війни на Сході України, що має офіційну назву "Антитерористична операція" (АТО), побачило світ видання, що пропонує точку зору Києва на події в регіоні.

Проукраїнський самвидав

"Україна Єдина" - це не продукт прес-служб Міністерства оборони, Служби безпеки, МВС чи Прикордонної служби. Це фактично - самвидав. Виготовлений з ініціативи і за гроші Юрія Стеця, народного депутата України, одного з найближчих соратників президента.

Перший випуск мав чотири сторінки, другий – вже вісім сторінок повноколірного друку (переглянути другий випуск можна, відкривши PDF-файл внизу сторінки). Статті і новинні замітки виходять двома мовами. Що пишуть? Трохи офіціозу: звернення президента – верховного головнокомандувача, міністрів оборони і внутрішніх справ, а також головного "пропагандиста" Національної гвардії та видавця газети Юрія Стеця. Багато облич солдатів і офіцерів. Тексти не дуже великі, їхня мета – не стільки інформувати, скільки вселяти впевненість, що Україна переможе: "Ми зобов’язані відвоювати Донбас, іншого шляху зупинити ворога не існує. Ми повинні перемогти бойовиків, які вбивають наше майбутнє".

Депутат-гвардієць

У розмові з DW Юрій Стець розповів, як з власної ініціативи був призначений на посаду начальника управління інформаційної безпеки Національної гвардії України. Під час зустрічі зі "своїм другом", міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим Стець дізнався, що у Нацгвардії не вистачає людей, здатних реалізувати всі потрібні ідеї. Відтак депутат, навіть не повідомивши близьких, попросив зарахувати його в Національну гвардію.

Юрій Стець розповсюджує газету Україна Єдина в зоні АТО

Юрій Стець (другий ліворуч) розповсюджує газету "Україна Єдина" в зоні АТО

Наказ було підписано водночас з призначенням добровольця на посаду начальника управління інформаційної безпеки. З приміткою "за згодою", тобто без зарплати. Адже Стець – діючий народний депутат, і відповідно до Конституції не може суміщати законотворчу роботу з будь-якої іншою оплачуваною, крім творчої і наукової. Втім, наразі парламентарій і колишній топ-менеджер "5 каналу" не має наміру здавати депутатський мандат. Мовляв, "я організую процес, а потім прийдуть офіцери і будуть працювати".

Призначення Стеця у медійних колах сприйняли неоднозначно. "Війна з тероризмом не має призводити до невиконання законів", - вважає один з лідерів руху "Стоп цензурі!" Сергій Лещенко. Журналіст сайту "Українська правда" нагадує, що діяльність Нацгвардії будується на позапартійній основі, а Юрій Стець очолює "президентську" партію "Солідарність". Щоправда, сам політик у розмові з DW пообіцяв, що вже найближчими днями складе з себе повноваження лідера політичної сили.

За гроші друзів

Поки що Юрій Стець, за власним зізнанням, вкладає в пропаганду подвигів солдатів свої гроші. Газета робиться силами волонтерів, які зазначені у вихідних даних під псевдонімами, буквально "на коліні". Наклад першого числа, а це 6 тисяч примірників, був надрукований у харківській друкарні, де працюють приятелі політика.

У планах – збільшення накладу видання до 100 тисяч. І все це, як каже ініціатор, "за гроші друзів і просто патріотичних українців". За словами Стеця, виділити на цю мету особисті кошти пообіцяв і президент України Петро Порошенко.

На Сході України потрібні нові ЗМІ

Наразі газету "Україна Єдина" роздають на блокпостах і у звільнених від бойовиків містах. Утім, головне джерело новин у більш ніж п'ятимільйонному Донбасі – це телебачення. Київські канали представники самопроголошених "ДНР" і "ЛНР" відключили відразу ж після того, як де-факто взяли владу. Весь цей час на території двох областей України віщали тільки російські канали.

Як розповів DW на умовах анонімності один із жителів Слов'янська, нині українського телебачення в регіоні майже немає: "Тільки у тих, у кого супутникові тарілки. Можна, звичайно, дивитися передачі в інтернеті. Але він теж не скрізь працює".

Політолог Станіслав Федорчук, який був змушений виїхати з рідного Донецька через погрози "антимайданівців", вважає, що Київ повинен провести "системну роботу" щодо закриття всіх муніципальних ЗМІ в регіоні. Адже досі вони, отримуючи фінансування з місцевого та державного бюджету, тим не менше, "послідовно працювали на пропаганду сепаратистських ідей".

Захоплений сепаратистами телецентр у Донецьку

Захоплений сепаратистами телецентр у Донецьку

Телеканал для Донбасу

Альтернативою Федорчук бачить розвиток комерційних медіа і ще не створений державний російськомовний телеканал за прикладом грузинського Першого Інформаційного Каналу, закритого, втім, відразу ж після приходу до влади опонентів Михайла Саакашвілі.

Як відомо, для Донецької та Луганської областей планується вести спеціальне інформаційне мовлення, проте подробиці поки що не розголошуються. Так, днями, під час зустрічі з новообраними та призначеними президентом представниками Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, Петро Порошенко озвучив вимогу зайняти жорстку позицію у галузі інформаційної безпеки, оскільки проти України працює "надзвичайно добре розроблена пропагандистська машина".

Ґрунтовний підхід замість розширення структури

Насправді, за словами редактора сайту Цензор.нет Юрія Бутусова, в Україні вже існує чимало структур, що відповідають за інформаційну політику і координацію. "Але жодна з них не працює комплексно", - зауважив Бутусов у розмові з DW. У воєнний час це призводить до неможливості впливати на противника і населення, яке раніше піддавалося впливу "інформаційної зброї, яка часто є більш ефективною, ніж бомбардування".

А московський політолог Андрій Окара вказує на те, що Кремль не просто проводить спецоперації – військові та інформаційні – в Україні, а й "ефективно захищається або "зачищається" від ворожих інформаційних посилів ззовні". На думку Окари, Володимир Путін цілком успішно нав'язує свою точку зору Європі – в першу чергу, Німеччини, Франції, Італії. Тож спроба офіційного Києва запропонувати альтернативу є вчасною.

Завантажити файл до теми