1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Українець Олег Винник - зірка німецького мюзиклу

З кінця вересня минулого року в Берліні з величезним успіхом йде мюзикл "Les Misйrables" - "Знедолені", за однойменним твором французького літературного класика Віктора Гюго. Провідні критики німецької столиці називають цю виставу "п"ятизірковою", а публіка висловлює свою прихильність довготривалими оваціями чи не після кожного шоу. Втім, нас зацікавив не лише успіх вистави, а передусім одного з її акторів. Головну роль у мюзиклі, роль Жана Вольжана блискуче виконує 30-річний українець Олег Винник.

Коли Олег співає "Bring ihn heim", одну з ключових партій в мюзиклі, вистава переривається аплодисментами глядачів, а в залі дехто тягнеться до хустинок, аби витерти сльози. Причина - і в розвитку сюжету, і в емоційності музики, але, звісно, й в майстерності актора. В розмові з нами Олег сказав, що щоразу розчулюється прихильністю глядачів, але вже потроху звикає до зіркового статусу. А він у нього справді вже є, що доводить, до речі й інтернет-сторінка актора ( www.oleh-vynnyk.de ), книга відгуків у якій рясніє компліментами...

Олег Винник народився на Черкащині, школярем почав грати на гітарі в ансамблі. Далі - в духовому оркестрі, тому хотів стати трубачем. Співати порадив йому вчитель музики. Сам Олег розповідає, що, власне про кар"єру співака не мріяв. Але потім вступив до Канівського музичного училища, закінчив його і потрапив до Черкаського народного хору. Колишній наставник Олега, донедавна керівник цього хорового колективу, народний артист України Олександр Стадник згадує:

"Я нещодавно дивився фільм про Черкаський хор... У тому фільмі Олег, пригадую, виконував соло - пісню "Тарасова гора". Пригадую, що тоді самі артисти скептично ставилися до нього, не вірили в нього. Певно думали, що він - молодий хлопець, тільки після училища... Взагалі, з людьми в таких колективах завжди було важкувато... Але не дивлячись ні на що, я взяв його солістом. Щодня ми з ним займалися, я його примушував повірити в себе. Казав йому, що треба тримати себе в руках, бути героєм... Я його навчав, що, мовляв, - виходь на сцену й не думай про те, що там десь зі сторони про тебе казатимуть...."

Можливо, поради колишнього викладача разом з міцною волею, допомогли Олегу далі. У дев"яностих, він виїжджає разом зі своєю дружиною до Німеччини за програмою обміну "Au pair". Головне завдання, яке поставили перед собою тоді молоді українці - досконало вивчити німецьку. Олегу Виннику це вдалося, адже зараз, коли він співає на німецькій сцені, в нього практично немає акценту. На перше прослуховування в Німеччині порадила сходити дружина, розповідає Олег. І не дарма, адже вокальний хист українця помітили, й він почав працювати в оперному театрі міста Люнебурга.

Жанр мюзиклу зацікавив Олега, коли він подивився в Гамбурзі виставу «Фантом опери». Вже тоді, каже співак, закралася думка, що він й сам міг би зіграти в такій виставі . Далі були знову прослуховування й, зокрема, ролі в мюзиклах "Kiss me, Kate" і "Титанік". А десь рік тому він потрапив на проби до мюзиклу "Знедолені". Розповідає Олег Винник:

"Прослуховування тривало чотири місяці. Я пройшов шість раундів. На все шоу було близько тисячі кандидатів, а на мою роль - сімдесят".

Серед такої кількості претендентів обрали саме Олега. Він став першим українцем, який виконує головну роль в мюзиклі "Знедолені" - одному з найпопулярніших, але й найскладніших мюзиклів світу. А що думає сам Олег про роль Жана Вольжана? Олег Винник:

"По-перше, ця роль дуже важка, особливо що стосується співу. Адже спів повинен бути баритональний, теноровий, класичний і роковий водночас. Роль пов"зана з великою напругою, вимагає неабиякої акторської майстерності. Важка вона й з фізичної точки зору. Тому досить непросто знайти на цю роль людину, яка зможе грати її сім разів на тиждень. По-друге, я маю зазначити, що я наймолодший з усіх, хто виконував роль Жана Вольжана. Адже шоу йшло чи йде в 32 країнах світу, і всі виконавці цієї ролі, як правило, старші за 45 років, а мені всього 30".

На сцені герою Олега Винника доводиться постійно перевтілюватися. Адже в мюзиклі, як і в романі Гюго, показано весь життєвий шлях Жана Вольжана - від каторжника до бургомістра й від молодого чоловіка до старця. Але, як пишуть німецькі критики, Олегу Виннику це складне завдання вдається виконувати блискуче - і як співаку, і як актору. Сам же Олег каже, що витримувати величезні навантаження допомагає спорт, а передусім - закоханість у роль:

"Цю роль грати важко... Її треба прожити, справді прожити на сцені. Взагалі, вона мені дуже нагадує про моє життя. Є лише дві частини, які не співпадають. Це те, що він був 19 років в тюрмі й не був одружений. А так, в принципі, те що відбувається на сцені, досить схоже на моє життя".

До того ж, Жана Вольжана вирізняють на думку Олега Винника:

"Чоловічі якості, які повинен мати, мабуть, кожен чоловік. Такі тонкі якості, розімієте? Одночасно підходити серцем до речей, але й боротися, як звір..."

Звісно, що в розмові з Олегом Винником нас цікавило питання, як йому вдалося досягти успіху? Про свої перші кроки до мюзиклу актор згадує таке:

"На той час я був на 50 відсотків упевнений, що зможу цю роль зіграти. Але коли я пішов на прослуховування до великої студії, коли був загальний кастінг, то я тоді перший раз заспів таким широким баритоном... Після того прослуховування мною зацікавився піаніст, який мені акомпонував. Пізніше він став моїм викладачем. І аж коли я взяв у нього пеших три уроки, я зрозумів, що це дійсно моє, і що я можу це зробити..."

А як відбувалося це прослуховування?

"Звичайно, що на прослуховуваннях дуже переживаєш. Як на мене, то прослуховування - це чи не найважча процедура. Але без прослуховування тут нічого не буває. За тебе самого ніхто нічого не робитиме. Прослуховування триває близько тижня, в одному місці. Кожного дня представляються десь по сто осіб. І так до тисячі... Якщо, скажімо я йду прослуховуватися на якийсь мюзикл, то мені вже заздалегідь відомо, що потрібно. Існує відповідний журнал до кожного мюзикла, де перелічується, які співаки конкретно шукаються, який голос, який тембр потрібний - чи ліричний, чи драматичний, чи роковий... Вказано й те, як має актор вилядати - чи спортивного вигляду, чи смішного... Тобто, переглядаєш вимоги й вирішуєш, що тобі підходить. Відповідно підбираєш пісні. З ними і йдеш на перше прослуховування. Вже після нього, якщо тобою зацікавилися, то тобі дають на наступне прослуховування, як його називають "кол бек", матеріал з мюзиклу".

За новими текстами до мюзиклів потроху забуваються куплети з українських пісень, які співав у хорі в Черкасах, розповідає Олег. Але деякі доводиться, напевно, згадувати, адже в інтерв"ю просять заспівати щось українське... Олег Винник:

"Звичайно. Дуже часто. Особливо німецьке телебачення й радіо полюбляють. Співав я "За сибіром сонце сходить". Як на мене, то ця пісня дуже пасує до Жана Вольжана. Все дуже схоже. Різниця тільки в тому, що герой повернувся додому з Сибіру".

До речі, німецькі ЗМІ рідко звертають увагу на те, що Олег - родом з України. Акторський склад мюзиклів по всьому світу - вельми інтернаціональний, тому трапляються інколи й курйозні моменти, розповідає Олег Винник:

"Одна газета колись написала - я цього ніколи в житті не забуду - норвежець, норвежець Олег Винник. Багато разів уже траплялося, що люди кажуть, ніби я - з Норвегії".

Може, це - своєрідне пророцтво, й українця незабаром можна буде побачити в мюзиклі на норвезькій сцені, чи ще деінде? Олег Винник: "Передусім я - співак. Я не можу сказати, що я залишуюся в Німеччині чи повернуся в Україну. Буде видно за наступним контрактом. Якщо буде конракт в Москві, то поїду до Москви, якщо буде в Лондоні, то поїду до Лондона...", -

сказав наприкінці нашої розмови Олег Винник і додав, що на разі працює над своєю англійською...