1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Україна і ЄС у 2018 році: старий підхід більше не діятиме

Юрій Шейко | Олександр Голубов
1 січня 2018 р.

У 2017-му відносини між Україною та ЄС стали інтенсивними, як ніколи. Нині ж настала фаза рутинної роботи з імплементації угоди про асоціацію. Передусім ідеться про боротьбу з корупцією в Україні.

https://p.dw.com/p/2pqQt
Прапори України та Євросоюзу
Фото: Getty Images/AFP/J. Macdougall

2017-й став роком визначних досягнень у відносинах між Україною та ЄС. Безвізовий режим і набуття чинності угодою про асоціацію - до цих подій Україна йшла не один рік. Вони дозволили Єврокомісії заявити про те, що "відносини між ЄС і Україною ніколи не були настільки інтенсивними", - йдеться в останньому звіті про імплементацію угоди про асоціацію.

Хоча наступного року очікувати гучних подій такого масштабу не варто, він обіцяє стати не менш важливим у наближенні країни до Євросоюзу. В першу чергу це залежить від виконання українською владою взятих на себе зобов'язань: заклики до неї активізувати свої зусилля - передусім з імплементації угоди про асоціацію - регулярно лунають у Брюсселі.

Підсумки 2017-го

В останньому звіті про імплементацію ЄС відзначив поступ у деяких реформах в Україні, наприклад, вказав на пенсійну реформу або запуск нового Верховного суду. Водночас Брюссель звернув увагу й на брак прогресу в багатьох питаннях, наприклад, у земельній реформі або призначенні 13 нових членів ЦВК на заміну тих, чиї повноваження давно завершилися.

"Я був би, очевидно, поганим послом і представником держави, якби сказав, що цей рік не був успішним для України", - зазначає у розмові з DW представник України при ЄС Микола Точицький. Він також говорить про низку менш масштабних досягнень, зокрема, активну співпрацю з Європейським оборонним агентством або зростання на 29 відсотків експорту українських товарів до ЄС за перші дев'ять місяців року. "Дуже важливо, що нам вдалося зберегти єдність у ЄС у питанні підтримки нашого суверенітету, територіальної цілісності та подальших санкцій проти РФ за агресію на Донбасі, незаконну анексію Криму та Севастополя", - зазначив посол.

Проблеми з європейськими сусідами

Але у році, що минає, виникла й загроза європейській єдності відносно Україні. Наприкінці вересня набула чинності нова редакція українського закону "Про освіту". Цей документ викликав гостру критику з боку Болгарії, Угорщини, Греції та Румунії, які поскаржилися на Київ до Ради Європи і ОБСЄ, оскільки, на думку цих країн, закон може торкнутися прав меншин, які проживають в Україні, на здобуття освіти рідною мовою.

Голова МЗС Угорщини Петер Сіярто
Петер Сіярто пригрозив перешкоджати євроінтеграційним прагненням УкраїниФото: picture-alliance/dpa/B. von Jutrczenka

Незадоволення угорським урядом через українську освітню реформу перетворилася на справжню дипломатичну проблему. Восени голова МЗС Угорщини Петер Сіярто навіть пообіцяв, що Будапешт використає усі інструменти, аби перешкодити євроінтеграційним прагненням України. Ці погрози вже знайшли своє втілення в блокуванні Угрощиною проведення комісії НАТО-Україна на рівні голів МЗС, що було заплановане на шосте грудня. Із критикою на новий закон про освіту відреагували і у Варшаві, Бухаресті та Софії, але це так і не стало причиною ускладнень у відносинах між цими столицями та Києвом.

Різні погляди на історію стали причиною конфлікту із Польщею. Влітку міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський навіть погрожував блокувати європейську перспективу Києва через різні бачення історичних питань. "Наше послання просте: з Бандерою до Європи не увійдете", - сказав тоді Ващиковський в інтерв’ю виданню wPolityce. Напруження дійшло до того, що на початку листопада Ващиковський заявив про підготовку списку осіб, яким заборонять в’їзд до країни через їхні "антипольські погляди". А вже 18 листопада у Польщу не зміг в’їхати секретар української державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників АТО, пам’яті учасників жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремета.

Ці суперечки призвели до того, що українські експерти почали зараховувати європейських сусідів - Польщу і Угорщину - до найбільш ворожих для України країн. Про це свідчать опубліковані 23 грудня результати експертного опитування, проведеного Радою зовнішньої політики "Українська призма". "На другому місці (одразу після Росії, - Ред.) несподівано опинилися Угорщина, яка в такий спосіб реагувала на наш закон про освіту, що більшість опитаних вважають її ворожою. На третьому місці - сусідня з Україною Білорусь", - зазначив Сергій Герасимчук, заступник голови правління "Української призми", презентуючи результати дослідження. Польща у цьому антирейтингу опинилася на п’ятому місці. Експерти також назвали погіршення відносин із двома сусідніми країнами найбільшим "провалом" української дипломатії за минулий рік.

Подвоїти зусилля

Як констатувала аналітик брюссельського центру EPC Аманда Пол, хороші речі, які відбулися у 2017-му, були затьмарені також подіями наприкінці року - як довкола НАБУ, так і довкола екс-президента Грузії Міхеіла Саакашвілі.

Аманда Пол: Суперечка навколо НАБУ затьмарила позитивні досягнення в Україні
Аманда Пол: Суперечка навколо НАБУ затьмарила позитивні досягнення в УкраїніФото: Privat

Конфлікт між ГПУ та НАБУ викликав різку реакцію Єврокомісії, яка 5 грудня опублікувала заяву, в якій закликала "не підривати, а посилювати" роботу антикорупційних органів. Але вже наступного дня лідери фракцій коаліції внесли законопроект, який би суттєво спростив для Верховної Ради звільняти керівників антикорупційних органів. І хоча після шквалу критики його відкликали, Єврокомісія у звіті щодо візової лібералізації, опублікованому 20 грудня, не забула згадати про цей суперечливий законопроект.

У цілому боротьба з корупцією в Україні зараз є як найважливішою, так і, напевно, найпроблемнішою темою у відносинах з ЄС. У звіті про імплементацію угоди про асоціацію українську владу закликали "подвоїти зусилля у здійсненні змістовних реформ, особливо в посиленні боротьби з корупцією на всіх рівнях". А звіт про візову лібералізацію серед невідкладних завдань України називає створення Вищого антикорупційного суду.

Стара модель більше не діятиме

Досі, за словами експертки берлінського центру SWP Сюзан Стюарт (Susan Stewart) у відносинах працювала модель "батога та пряника", коли ЄС щось пропонував Україні, наприклад безвізовий режим, і висував список вимог. "Тепер ця фаза минула. У ЄС очікують, що Україна виконуватиме те, про що домовлено, а не отримуватиме все нові пропозиції. Утім, в української сторони наявні очікування постійних нових пропозицій", - говорить Стюарт. Експертка застерігає, що ці розбіжності - як в очікуваннях, так і у готовності щось робити, - ставатимуть джерелом все більших проблем.

Сюзан Стюарт: У ЄС очікують, що Україна виконає свої обіцянки
Сюзан Стюарт: У ЄС очікують, що Україна виконає свої обіцянкиФото: SWP

З цим погоджується і Аманда Пол, коли говорить, що ЄС зосереджуватиметься на питанні імплементації, а не висуватиме нові ініціативи - "як би Києву цього не хотілося".

У підсумку, коли зараз у Брюсселі говорять про допомогу Україні, то неодмінно вказують про її прив'язку до виконання певних умов. Водночас ЄС постійно наголошує на ключовій ролі громадянського суспільства у просуванні реформ.

Рутинна фаза

У прес-службі Єврокомісії, відповідаючи не запитання DW про пріоритети на наступний рік, сказали: "Імплементація угоди про асоціацію залишається ключовим фокусом, коли йдеться про порядок денний реформ". І додали, що саме подолання корупції є тим, що принесе відчутні результати.

Жан-Клод Юнкер виступає під час саміту "Східного партнерства" у Брюсселі
Жан-Клод Юнкер виступає під час саміту "Східного партнерства" у БрюсселіФото: Reuters/E. Vidal

В Україні усвідомлюють свої завдання. "Зараз важливо максимально забезпечити повне й ефективне виконання угоди про асоціацію... Зараз ми перейшли у рутинну фазу нашої співпраці", - зауважує Точицький і додає: "Якщо кожен пункт, крапка, кома будуть виконані, то, думаю, ми зможемо говорити уже про те, що не ми будемо проситися у ЄС, а, можливо, ЄС скаже: давайте, будьте стороною європейських інституцій".

Чи буде так - покаже час. А поки ж Аманда Пол зазначає: "Очевидно, що вигідним саме для України є імплементувати угоду про асоціацію якомога краще". І вона, і Стюарт говорять при цьому, що чотири місяці - надто короткий термін, аби оцінювати стан імплементації.

Нові ініціативи все ж є

Оскільки бажання Києва отримати перспективу членства в ЄС поки що залишається нездійсненним, у вересні президент України Петро Порошенко проголосив стратегію України на максимальне наближення до ЄС без питання про членство. Йдеться про курс на приєднання до митного та енергетичного союзів, єдиного цифрового рику та Шенгенської зони.

Під цю стратегію Києву на саміті "Східного партнерства" все ж вдалося домогтися нових пропозицій від Євросоюзу. Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявив тоді, що його відомство проведе дослідження здійсненності входження України у ці союзи.

Аманда Пол вважає дуже позитивним для України інтеграцію у них, однак застерігає, що "це не буде чимось, що станеться дуже швидко".

Першою темою 2018 року обіцяє стати нова програма макрофінансової допомоги. Адже чинна програма добігає свого кінця. Третій її транш так і залишився невиплаченим через невиконання Україною чотирьох зобов'язань, головних з яких - скасування мораторію на експорт лісу-кругляка. За інформацією Точицького, вже є домовленості про започаткування нової програми.

Найважливіші сигнали для України із саміту "Східного партнерства" (24.11.2017)

Що стоїть за спробою "вбивства" НАБУ? (07.12.2017)