1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Україна-Євросоюз: двері не зачиняються

"Розширений Євросоюз та Україна" - конференція під такою назвою відбулася в Брюсселі. Її організаторами виступили польський фонд імені Стефана Баторія, український Міжнародний фонд "Відродження" та Центр європейських політичних досліджень. Офіційні особи й політологи з країн розширеного ЄС та України обговорювали, як слід українському урядові розробляти його політику європейської інтеграції. За перебігом конференції стежила наш кореспондент у Брюсселі Наталя Вікуліна: Євросоюз прагне підтримувати Україну в її планах стати повноправним членом європейської родини. Однак представники і старих, і нових членів ЄС користуються кожною нагодою, щоб нагадати Києву, що обіцянки про реформи слід не тільки давати, а й виконувати. Заступник міністра закордонних справ Польщі Ян Трущинський сказав на конференції: очевидним є те, що Варшава розглядає Україну як дуже важливого сусіда для себе і для всього Євросоюзу, що в Польщі вітаються заяви Києва про європейські прагнення: "Ми в Польщі відчуваємо, що європейські перспективи мають залишатися для України відкритими. Ми розуміємо, що це, звичайно, включає зобов"язання з боку України. Більшу інтеграцію країни в ЄС обумовлено насамперед подальшим поступом України на шляху реформ. Динаміка відносин Києва з Євросоюзом залежить від динаміки внутрішніх політичних та економічних реформ в Україні", - заявив Трущинський. За його словами, Варшаві слід і надалі допомогати Києву, але ясно, що відповідальність за запровадження реформ лежить насамперед на українському політикумі". Комісар ЄС з питань розширення, відповідальний за політику стосовно нових сусідів, Гюнтер Ферхойген заявив, що Євросоюз готовий іти далеко в поглибленні відносин з Києвом - одним з прикладів цього він назвав можливий доступ України на внутрішній ринок ЄС. Комісар нагадав, що Україна, однак, має продовжувати політичні й демократичні реформи. За словами Ферхойгена, Київ зробив поступ у створенні умов для демократичних виборів, але ухвалювати закони - це одне, а виконувати їх належним чином - зовсім інше. Він нагадав, що недоліки під час виборів було помічено насамперед у галузі демократичних свобод, свободи засобів масової інформації та верховенства права. Отже, Україна ще не виконала всіх домашніх завдань, які їй задав Євросоюз для того, щоб мати змогу прийняти її до своєї родини. Промовці на конференції говорили, що Київ тим часом дедалі частіше порушує питання про підвищення рівня відносин - Україна, наприклад, воліла б укласти з Євросоюзом Угоду про асоціацію. Наскільки доречними є такі прагнення? Говорить співробітник Центру європейських політичних досліджень Маріус Валь: "Часто чуєш від представників України, що вони прагнуть більш інтенсивного діалогу, хочуть мати нову угоду з ЄС. Однак, якщо ви подивитися на Угоду про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС і порівняєте її з подібними угодами між Євросоюзом та іншими країнами, то побачите, що Україна має найвищий політичний рівень і кращий політичний діалог, ніж решта сусідів ЄС, за винятком Росії, яка, до речі, теж влаштовує саміти з Євросоюзом", - сказав дослідник. Герхард Лохан, керівник відділу зі зв"язків з Росією, Україною, Молдовою та Білоруссю в директораті Єврокомісії з зовнішніх відносин, також уважає, що поки що не вичерпано всіх можливостей існуючої угоди між Києвом і Брюсселем: "Замінити Угоду новою - непросто, тому що переговори та ратифікація документа тривають роками. Краще, якщо ми максимально використаємо вже наявну угоду. Можливо, це триватиме кілька років. Але за цей час ми матимемо змогу багато чого робити в рамках цієї угоди", - сказав Герхард Лохан. Отже, офіційний Брюссель пропонує Києву виконати спочатку те, що вже закладено в угоді про партнерство та співробітництво. Однак не обійшлося й без нових ідей, одну з яких висловив на конференції комісар Ферхойген: "У майбутньому Україна проситиме більшого від Євросоюзу, її твердо підтримуватиме Польща, а Єврокомісія намагатиметься знайти баланс, прагматичний підхід у цьому процесі". Гюнтер Ферхойген пропонує залучити до діалогу між Україною та ЄС представників не тільки Польщі, а й старих країн-членів, скажімо, Франції, Німеччини чи Нідерландів. Тоді, вважає Ферхойген, Євросоюз розумітиме, як будувати відносини з Україною далі. Наталя Вікуліна