1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Україна як поле для покращення німецько-американських стосунків

Держсекретар США Кондоліза Райс завершує своє Європейське турне. Після Німеччини та Румунії, вона побувала в Україні, де намагалася підтримати прагнення української влади щодо вступу до міжнародних організацій. Раніше у Берліні Райс натякала, що Європа, зокрема Німеччина, мають разом із США допомогти Україні.

default

Ще під час перебування у Берліні держсекретар США Кондоліза Райс повідомила, що планує співпрацювати з Німеччиною на українському напрямку:

Зараз вже час, щоб ті відповідальні, які провели помаранчеву революцію, також виконали обіцянки, які давали. Ми з нетерпінням чекаємо нашої співпраці з Німеччиною над цим дуже важливим завданням.

На думку експерта з питань Східної Європи Ґергарда Сімона, американці справді зацікавлені в тому, щоб розвивати співпрацю з Україною:

Я вірю, що держсекретар США це сказала не просто заради красивих слів. Потрібно думати про те, що тут можна покращити німецько-американські стосунки. Тобто Україна є полем, де можна співпрацювати та разом виконувати якісь завдання. Тому новий німецький уряд та американський уряд зацікавлені у тому, щоб розвивати процес демократії та оновлення в Україні.

На думку Ґергарда Сімона, така заява Кондолізи Райс навряд чи була свого роду докором європейцям, що вони недостатньо опікуються Україною.

Я би не робив такого висновку. Мені здається, що це не була прихована критика. Навпаки, це дійсно заклик, спрямований у майбутнє. А також обіцянка – співпрацювати. Я не думаю, що буде чесно нині закидати ЄС, що вони недостатньо зробили після „помаранчевої революції" для України”. Я вважаю, так не можна говорити. Хоча, звичайно, можна було би зробити більше.

Нині, говорить Ґергард Сімон, можна визначити кілька сфер, у межах яких Німеччина та США можуть співпрацювати в Україні:

Є багато сфер, де роботу з Україною можна координувати. Не в останню чергу і на міжнародному рівні. Наприклад, перед тим як ухвалити рішення, разом заздалегідь його узгодити, з’ясувати як планувалося вчиняти. Є багато можливостей. Приміром, у межах ОБСЄ співпраця між ЄС та США вдається дуже добре, вона дуже добре функціонує. Навіть, якщо згадати спостерігачів на виборах в Україні, моніторинг виборів. Тут є багато можливостей для співпраці й щодо спільних акцій Німеччини та США.

На думку Ґергарда Симона поки що зарано говорити про те чи намагається США чинити тиск на ЄС, щоб організація відкрила двері для України.

Про це не йде мова. У мене принаймні немає такої інформації, що США наполягає на тому, щоб Україну прийняли. Сьогодні про це не йдеться. Потрібно почекати. До того ж мені здається, що нині про питання членства не можна розглядати так однобічно. Ющенко нещодавно знову повторив: потрібно намагатися створити європейські стосунки у нас в країні. Тоді все інше прийде. Я думаю, це правильний шлях. Не потрібно зациклюватися лише на цій темі членства. Тут нині навряд чи щось можна зрушити.

За словами Ґергарда Сімона, не потрібно намагатися посунути те, що все одно нині зрушити з місця не можна. На його думку, за 5 років ситуація вже буде зовсім іншою.

Я взагалі останнім часом маю таке враження, що українське керівництво намагається компенсувати прорахунки у внутрішній політиці за допомогою досягнень у зовнішній політиці. Просто дивує з якою інтенсивністю українське керівництво зайнялося зовнішньополітичною діяльністю. Це, звичайно, позитивно. Це можна лише вітати. Але чи українських виборців на цей гачок можна буде впіймати? Я ставлюся до цього дуже скептично.

Володимир Медяний, Тетяна Карпенко