1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Україна. Постреволюційна втома.

Німецька преса коментує парламентські вибори в Україні та ситуацію у державі, яка склалася напередодні. Зокрема, видання Tagesspiegel розмірковує про те, що в Україні ті сили, які здійснили революцію, опинилися у складній ситуації. Натомість ті, хто сфальшував президентські вибори рік тому, можуть святкувати повернення. Tagesspiegel зокрема, пише:


”Він виглядає стомленим. І це зовсім не тому, що на обличчі Ющенка іще видно нариви, які з’явилися після отруєння. Їх президент сьогодні називає „ціною за демократизацію” України. Ющенко втомився презентувати іноземцям успіхи, які (і він це знає) з західної точки зору напевне виглядають незадовільними. Знову і знову він наголошує на контрасті між тим, що довелося досягти і тим, що було до того, як він прийшов до влади: „державою без свободи висловлення думки та незалежних судів” була Україна – із тіньовою економікою гігантських розмірів із чиновниками, які допомагали своїм протеже та родичам отримувати приватизовану державну власність „наче за часів Катерини Другої”. Таку країну не можна за допомогою сили за мить переробити, але потрібно змінювати крок за кроком. Про те, чи Ющенку це вдається, в Україні точаться бурхливі дискусії..”

Зазначає Tagesspiegel і далі продовжує:

„Більше року минуло після „помаранчевої революції”, якій президент завдячує своєю посадою. Багаточисельні невдачі, що трапилися протягом цього часу загальмували тодішню ейфорію населення. При цьому різнокольорове різноманіття передвиборчих листівок, якими партії протягом останніх тижнів затопили Хрещатик, є у певному розумінні кроком уперед. У тому, що вибори не можна виграти без виборців, після революції вже ніхто не сумнівається. А до того, це вважалося не такою вже й однозначною істиною. Тепер же, коли всі партії копіюють агітаційні механізми помаранчевої революції, все більше впадає у око відсутність програмного наповнення за яскравим фасадом.” – зауважує Tagesspiegel

Видання Die Welt пише про те, що в Україні настала „пост революційна втома”:

„Громадяни України, яких налічується 48 мільйонів переживають перші парламентські вибори з часів революції, що відбулася восени 2004 року. „Блакитні” з дружньо налаштованої до Росії партії Віктора Януковича, згідно з останніми опитуваннями громадської думки, мали випередити усіх, набравши приблизно 30 відсотків, та брати участь у створенні уряду... „Як би не виглядали результати виборів, повернення минулого вже неможливе” – заспокоює прем’єр Єхануров.”

Пише Die Welt і намагається проаналізувати останні події в Україні.

Економічний баланс післяреволюційного часу є незначним. Навіть якщо з підозрою ставитися до показників падіння економічного росту з 12 до 3 відсотків (2004/2005) через тіньову економіку та діри у статистиці, не можна заперечити факту, що політика приватизації минулого уряду відстрашила інвесторів. А те, що ЄС визнав нещодавно Україну державою із ринковою економікою, звичайним людям на вулицях нічого не принесло.

Зазначає Die Welt та пише про зовнішньополітичні пріоритети різних політичних сил в Україні:

Помаранчеві сили, передусім „Наша Україна”, хочуть до 2015 року долучити Україну до Євросоюзу. Цю ініціативу підтримують понад 40 відсотків населення. Проте, з членством в НАТО, яке вже скоро може стати реальним (навіть в Брюсселі говорять про 2008 рік), більшість українців не згодні. Ще у четвер ліві учасники передвиборчої кампанії закидали Ющенкові покору НАТО. Те, що президент дотримав свою обіцянку і швиденько вивів з Іраку 1600 солдатів, у передвиборчій кампанії особливої ролі не відігравало. Блакитні у свою чергу робили ставку на співпрацю з Росією, що їм не заважає бути підлабузниками по відношенню до Європи. Водночас окрім цього вони залюбки б активно підтримували економічну політику своєї держави – зауважує Die Welt

Далі видання пише про те, які настрої панують серед українських виборців:

Виборці втомлені „пост-революційною втомою”, хоч вони і знають, що згідно з новою конституцією, парламент та уряд матимуть більшу владу, ніж дотепер. Можливо втома призводить до готовності до компромісу? Київські фахівці серйозно розмірковують над блакитно-помаранчевою „великою коаліцією”. Це було б другим важливим пробним каменем політичної культури цієї країни, яка спромоглась провести багатомільйонну революцію у 2004, під час якої не розбили жодної шибки. – констатує Die Welt

Тетяна Карпенко