Україна побореться за золото Канн | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 16.04.2010
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Україна побореться за золото Канн

Вперше Україна братиме участь в основному конкурсі повнометражних фільмів Каннського кінофестивалю. Про це в четвер у Парижі офіційно оголосили його організатори.

default

Кадр зі зйомок фільму "Щастя моє".

Оголошені основні учасники конкурсної програми Каннського МКФ, що пройде від 12 до 23 травня цього року на Лазурному узбережжі. Вперше у конкурсі повнометражних фільмів представлена Україна – стрічкою Сергія Лозниці «Щастя моє» спільного виробництва України, Німеччини і Голландії. 5 років тому український режисер Ігор Стрембіцький вже став володарем «Золотої пальми» завдяки своїй документальній короткометражці «Подорожні», яка й по тому отримала низку почесних кінонагород.

Продюсер фільму «Щастя моє» Олег Кохан сказав «Німецькій хвилі»: «Це мене безмежно надихає, радію і пишаюсь тим, що моя мрія вже здійснилася, адже Україна з фільмом Лозниці змагатиметься у конкурсі найвідомішого кінофоруму світу. Це вже визнання для будь-кого, а надто для українського продюсера. До Каннів відібрані справжні кіношедеври з усього світу, й серед них картина з України».

Знятий в Україні фільм про Росію

Film You, My Joy

Режисер Сергій Лозниця.

У головному конкурсі Канн представлені 13 країн й 16 фільмів, серед них, зокрема «Стомлені сонцем-2» Микити Міхалкова, «Обурення» Такеші Кітано. Західні інформагенції відзначають, що такі держави, як Україна та Чад уперше потрапили до головного конкурсу кінофестивалю.

Зйомки ж першої художньої роботи Сергія Лозниці «Щастя моє» завершились в Україні у лютому цього року. Режисер народився в Білорусі, навчався у Києві. Потім закінчив ВДІК. Працював на студії документальних фільмів у Петербурзі. Переїхав до Німеччини. Зняв 11 документальних фільмів, які стали призерами міжнародних фестивалів, серед них Берлінський і в Карлових Варах, а також престижні премії з документалістики у Роттердамі, Ліоні, Торонто, Оберхаузені та Лейпцигу.

Картину «Щастя моє» фільмували на Сумщині й на Чернігівщині, як історію про Росію. Як він говорив «Німецькій хвилі», його бачення виходить з досвіду, адже з 1991 року жив в РФ й часто буває там, може як режисер «говорити лише про те, що знає».

Кіно без кордонів

Film You, My Joy

Кадр зі зйомок фільму "Щастя моє".

«Щастя моє» розповідає про життя дальнобійника, в якого невірна дружина, а на шляху його чекають людські жорстокість і зрада. Дія фільму відбувається в 2005-му році з ретроспективою в період Другої світової. Роль водія дісталася молодому білоруському актору Віктору Нємцю, а його партнерами стали Володимир Головін («Холодне літо 53-го») та Ольга Шувалова («Усі вмруть, а я залишуся»). Цікаво, що оператор картини - і, звісно, оператор-постановник — румун Олег Муту, чий фільм «4 місяця, 3 тижня й 2 дня» в 2007-м році переміг на Канському кінофестивалі.

Режисер називає питання країни походження фахівців – умовностями: «У цій галузі немає кордонів і культур, є просто різні люди – талановиті чи бездарні». Цей художній фільм продюсували Олег Кохан (SOTA Cinema Group, Україна) і Хайно Декерт (MA.YA.DE., Німеччина). Стрічку фінансували також й Німецький канал ZDF, Берлінський, Голандський Фонди.

У рамках спеціальних позаконкурсних програм цьогорічного Каннського МКФ організують і прем’єру стрічки Отара Іоселіані "Шантрапа" (Україна-Франція) за участю Богдана Ступки. «У кінороботи Лозниці й Іоселіані вкладене таке людяне й щире переживання нелегкого сьогодення», - каже український продюсер Олег Кохан.

Автор: Ольга Веснянка

Редактор: Роман Гончаренко

Також за темою