Україна планує у 2018 році посилити міжнародний тиск на Росію | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 22.01.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Україна планує у 2018 році посилити міжнародний тиск на Росію

Українська дипломатія 2018 року буде протидіяти російській агресії та шукати нових економічних відносин з Євросоюзом, заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Міністерство закордонних справ України

Міністерство закордонних справ України

Україна буде нарощувати тиск на Росію за допомогою західних партнерів, збереже курс на інтеграцію в Євросоюз і НАТО, а також прагнутиме більш глибоких економічних відносин з ЄС. Такі головні плани українського МЗС на 2018 рік озвучив на своїй підсумковій прес-конференції у понеділок, 22 січня, міністр закордонних справ України Павло Клімкін. На ній він також назвав "відмінними" взаємини України зі США, висловився за нормалізацію відносин з Польщею і поскаржився на обструкцію Росії на переговорах про звільнення полонених та запровадження миротворчої місії ООН на Донбасі.

Санкції - в списку пріоритетів

На міжнародній конференції минулого тижня український дипломат у відставці Ігор Турянський заявив, що українська дипломатія "змарнувала два роки, коли вона була непостійним членом Ради Безпеки ООН". Натомість Павло Клімкін вважає, що за цей час вдалося багато чого досягти, зокрема домогтися ухвалення в ООН резолюції із засудженням порушення прав людини в Криму та здобути нових союзників серед держав світу. "Ми насправді покращили свої позиції… Ті 20 країн, що проголосували "проти" (резолюції. -Ред.), і є той ресурс, який є зараз у Росії", - заявив Клімкін на прес-конференції.

Глава українського дипломатичного відомства Павло Клімкін

Глава українського дипломатичного відомства Павло Клімкін

Міністр також пообіцяв продовжувати змагатися за розширення санкцій проти Росії і посилення на неї міжнародного тиску через агресію на Донбасі та незаконну анексію Криму. Зокрема, він пообіцяв обговорити з міністром закордонних справ Німеччини Зіґмаром Ґабріелем (Sigmar Gabriel) факти порушення німецькими компаніями запроваджених Євросоюзом санкцій проти Росії. Серед них він згадав про спробу використати турбіни німецького концерну Siemens у Криму. Клімкін порадив "чітко прописувати кожен свій контракт, щоб Росія не намагалася окрутити німецький бізнес і поставити його в ситуацію, коли він порушує санкції".

Під час Мюнхенської конференції з безпеки, що відбудеться в лютому, Клімкін має намір взяти участь у зустрічі в "нормандському форматі" на рівні міністрів закордонних справ. Головним на цій зустрічі, за словами міністра, стане обговорення звільнення ув'язнених українців. "Це понад 60 політичних в'язнів: 22 у Росії, інші в Криму", - повідомив міністр. Він вважає, що треба зламати опір Москви, яка не надає міжнародним гуманітарним організаціям, які мають досвід у розшуку пропалих безвісти, доступу до окупованих територій.

Донбас: спочатку мають зайти миротворці

Також Клімкін заявив, що триватиме робота із запровадження миротворчої місії ООН, визнавши, що наразі у цьому питанні не вдалося досягти жодного поступу. "Росія не довіряє ООН і миротворцям ООН, називаючи їх окупаційною адміністрацією, хоче зберегти свою колонію, провести вибори під російським патронатом і почати з Донбасу фрагментацію України", - сказав міністр.

У відповідь на запитання DW він заперечив ініціювання Києвом консультацій за гарантіями безпеки в межах Будапештського меморандуму. Клімкін зазначив, що його влаштовує нинішнє коло партнерів з протидії агресору. Він також заявив, що Україна вже денонсувала 35 українсько-російських угод і на черзі ще вісім.

Під час прес-конференції Клімкіна в Києві відбувалася вулична акція "Відфутболь диктатора!" з вимогами бойкоту Чемпіонату світу з футболу-2018, який має відбутися в Росії. Клімкін дав зрозуміти, що скасувати цей чемпіонат вже не вдасться. Але повідомив, що вже розпочаті переговори "з різними федераціями… з різними організаціями фанів щодо того, як вони можуть порушувати різні політичні питання, бойкотуючи цей чемпіонат або чітко висловлюючи свою позицію під час перебування в Росії".

"Безвізу" з ЄС нічого не загрожує

Україна буде намагатися перейти від отримання допомоги Євросоюзу до "взаємодії" з країнами ЄС, зазначив Клімкін. Він нагадав, що цього року Євросоюз має почати "формувати бачення нової фінансової перспективи" і Київ має намір взяти участь у цьому процесі. "Це бачення ми маємо використати для зміни сенсу нашої взаємодії… для того, щоби ми говорили про наближення і інвестиції. І ми дійсно маємо виконати угоду про асоціацію", – сказав Клімкін.

Але провал внесення у порядок денний Верховної Ради України законопроекту про антикорупційний суд розчарував офіційний Брюссель. Як за таких умов Київ може розраховувати на приплив західних інвестицій? Відповідаючи на це запитання DW, Клімкін назвав "спекуляціями" чутки про те, що ЄС може призупинити безвізовий режим, набуття якого минулого року стало однією з дипломатичних перемог України.

Міністр, однак, визнав, що створення антикорупційного суду є одним із зобов'язань, які України взяла на себе задля набуття безвізового режиму з ЄС, і що антикорупційний суд потрібен самій Україні. Водночас він зазначив, що представники європейського бізнесу, з якими він спілкувався, приділяли більше уваги верховенству права в Україні, яку вважали головною умовою інвестицій.

DW.COM