Україна: нас було 52 мільйони

2050-го року, за прогнозами демографів, українців буде ще на десять мільйонів менше - уже 36 мільйонів, і кількість населення продовжуватиме скорочуватися. Однією з найголовніших причин такого стану справ, поряд із низькою народжуваністю та еміграцією, є високий рівень смертності. І що ще тривожніше – великою мірою така картина формується за рахунок смертей молодого, працездатного населення. Говорить заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України Алла Лібанова:

„Україна в Європі поступається всім, крім Росії. Гірше справи ще тільки в Росії. Якщо нас це втішає, то давайте тішитися цим. „В тридцять років в чотири рази практично частіше чоловіки вмирають за своїх однолітків-жінок. В Україні лише 856 з кожної тисячі жінок доживають до 60 років. Це дуже мало. Чоловіки: 624 з тисячі. Тобто 38 відсотків - ризик смерті чоловіків в працездатному віці. Гірше Казахстан (625 з тисячі) і Росія (560 з тисячі). А в усіх інших різниця шалена – в Швейцарії 905, а в нас шістсот!“

Що й казати, картина песимістична. Але науковці вважають, що резерви для збільшення тривалості життя реально існують, причому передусім – якраз для чоловіків. Але вони – у власних в руках кожного з нас. Алла Лібанова:

„Щодо смертності, тут є доволі таки чіткий комплекс дій, який пов’язаний з формуванням і поширенням традицій здорового способу життя, чого у нас абсолютно нема, включаючи раціональне харчування, з покращенням медичного обслуговування і з іншим відношенням населення до себе. Тобто ми маємо самі дбати про здоров’я, не тільки очікувати державних зусиль. Держава має, в певних сферах вона має працювати – це екологія, це охорона праці, це контроль за якістю питної води, це забезпечення нормальної температури в житлі і таке інше. Але є ціла низка речей, які ніхто за нас не зробить. Ми самі повинні це робити. Скажімо, якщо не можна палити, то не можна палити, тому що ти сам наносиш шкоду своєму здоров’ю. Якщо дітей потрібно загартовувати, а не кутати, то це треба робити. Якщо треба дітям давати кашу, а не чіпси, то це треба робити, і так далі. І далеко не для всього цього потрібні великі гроші”.

Тобто починати, на думку демографів, слід зі своєчасного проходження профілактичних медоглядів і позбавлення від шкідливих звичок. А для скептиків заступник директора Інституту демографії наводить такий конкретний приклад:

„Якщо ви згадаєте отой указ – для когось горезвісний, для когось щасливий – 85-го року, про заборону всього-на-всього вживання алкоголю на роботі, 86-й рік – це рік найнижчої смертності чоловіків в Україні. Найнижчої за великий період часу. Всього-на-всього один указ. Те, у що він потім трансформувався – це вже інші речі. Я сьогодні говорю про те, що ми можемо реально знизити смертність чоловіків у працездатному віці. І ми закладаємо ці цифри, принаймні ми очікуємо, що якщо сьогодні до 60 років у нас доживає лише 60% чоловіків від народження, то ми очікуємо, що за широким полем варіантів буде доживати від 67 до 90%”.

Своєрідним підтвердженням цих слів служать також статистичні дані, за якими, - хто б міг подумати! - найнебезпечнішою галуззю в Україні є сільське господарство. В усякому разі, рівень травматизму тут вищий, ніж у вугільній галузі. Інше питання – його причини. Пояснює заступник голови Державного комітету статистики України Наталія Власенко:

„Попередні роки, п’ять років тому, саме через вживання алкоголю відбувалися оці виробничі травми. Практично всі випадки виробничого травматизму на селі були пов’язані з вживанням алкоголю”.

Фахівці стверджують, що саме здоровий спосіб життя є тим чинником, який поряд із охороною праці і медичним забезпеченням, починаючи з 60-х років, спричинив істотне зменшення смертності і підвищення тривалості життя у країнах Західної Європи. Покращувати своє життя потрібно із уваги до власного здоров’я – ця проста істина актуальна і для українців.