1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Удари газового батога особливо добре відчутні взимку

Європейські видання коментують ситуацію у сербській провінції Косово після смерті албанського лідера Ібрагіма Ругови. Крім того, газети знову звертаються до теми енергетичної залежності від Росії. Приводом стала нова суперечка між Тбілісі та Москвою, яка розгорілася після підриву на Північному Кавказі магістрального газопроводу, що веде до Грузії та Вірменії. Німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung пише:

Після грузинської „революції троянд” відносини між прозахідним керівництвом країни, яке два роки тому прийшло до влади в Тбілісі, та Москвою залишаються напруженими. До спірних політичних, територіальних і стратегічних питань тепер додалася ще одна тема: суперечка про мотиви та організаторів висадження в повітря газопроводу та лінії електропередач, що призвело до зупинки поставок газу й електроенергії до Грузії і Вірменії. Грузинський уряд переконаний, що російське керівництво та його енергетично-економічний інструмент „Газпром”, який вже встиг набути сумнівної слави, здатні на все, -

читаємо в газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung. Далі видання зауважує:

Твердження, що інцидент є саботажем, проведеним за наказом згори, аби таким чином дестабілізувати країну і покарати її за політичну незалежність, цілком пасує до клімату недовіри між двома країнами. Такий закид здається фантастичним. Але чи є він наслідком істерії, як це можна було почути у відповідь з російського боку? Враховуючи досвід України та Молдови у відносинах з „Газпромом”, багато чого більше не можна виключати, якщо йдеться про відстоювання комерційних та політичних інтересів. Газ як зброя, - цілком можливо? – запитує газета Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Найбільший ефект від використання газу, як політичної зброї, можна побачити передусім взимку, вважає газета Frankfurter Rundschau:

Москва використовує свій газ в якості політичної зброї не тільки відносно України. Також Грузії виставили рахунок за прозахідний курс, якого дотримується Тбілісі. Починаючи від першого січня, замість 60 Грузії доводиться платити 110 доларів за тисячу кубометрів газу. Перед таким підвищенням цін Грузія, за власними даними, відхилила вимогу „Газпрому”, який хотів заволодіти магістральним газопроводом, що проходить через її територію. Грузинський президент зажадав від свого міністра інформацію про те, як швидко можна переорієнтуватися в енергозабезпеченні і захистити себе від „енергетично-політичного тиску Росії”. Якщо Грузія купуватиме більше газу в інших постачальників – наприклад, в Ірані або сусідньому Азербайджані, – розроблятиме власні родовища газу на сході країни та побудує нові гідроелектростанції, тоді, за словами міністра енергетики Ніки Гілаурі, впродовж трьох з половиною років Грузія може набути енергетично-політичну незалежність. Не пройшло й трьох днів, як Росія нагадала маленькому сусідові про його залежність. У неділю вранці невідомі підірвали газопровід, що веде до Грузії та Вірменії, - нагадує газета Frankfurter Rundschau.

Перейдемо до іншої теми. Європейські газети коментують ситуацію в Косові після смерті лідера косовських албанців Ібрагіма Ругови. Так, австрійська газета Die Presse пише:

Його найбільше бажання так і не виповнилося. Ібрагім Ругова багато років боровся за незалежність Косова. Тепер, коли ця мета вперше набула реальних ознак, він помер. Косовські албанці втратили разом з Руговою важливу символічну особу; серби – людину, з якою вони без жодних застережень готові були сідати за стіл переговорів. На відміну від інших політиків у Косові цей письменник, якого прозвали „балканським Ганді”, ніколи не носив уніформи підпільної армії визволення косовських албанців. Але поміркованість Ругови стосувалася тільки відхилення збройної боротьби. Що ж стосується справи, то тут він залишався не менш безкомпромісним, ніж молоді повстанці: він також не бачив іншого розв’язання проблеми, ніж надання Косову незалежності, - наголошує газета Die Presse.

Швейцарська газета Tages-Anzeiger зауважує:

Як довгорічний моральний та політичний лідер косовських албанців він мав достатньо авторитету для того, щоб у цей визначальний для Косова період об’єднати помірковані та радикальні сили. Тепер виникла небезпека, що без Ругови політичні партії, представники яких пересварилися між собою, зануряться в боротьбу за владу і таким чином загальмують мирний процес. І через шість років після закінчення війни демократія в Косові стоїть на слабких ногах. Для подальшого розвитку провінції слід якомога швидше вирішити питання її майбутнього статусу. Час не чекає, - застерігає газета Tages-Anzeiger.

Огляд преси підготував Володимир Медяний