1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Угода про асоціацію між Україною і ЄС: біг з бар'єрами

Епопея з ратифікацією Нідерландами угоди про асоціацію Україна - ЄС завершується. До остаточного набуття документом чинності лишаються формальні кроки. Основні етапи на шляху та події, які йому передували, в огляді DW.

Нідерланди дали зелене світло Угоді про асоціацію між ЄС і Україною

Нідерланди дали "зелене світло" Угоді про асоціацію між ЄС і Україною

У вівторок, 30 травня, парламент Нідерландів нарешті завершив процес ратифікації Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Україною. Верхня палата парламенту країни (Сенат) під час свого засідання у вівторок більшістю голосів депутатів (50 проти 25) підтримала документ. Для завершення процесу ратифікації угоди залишилося кілька суто формальних кроків, зокрема, схвалення її урядом Нідерландів, а також затвердження Радою ЄС.

Нідерланди довгий час залишались єдиною державою-членом ЄС, яка гальмувала ратифікацію угоди між Брюсселем та Києвом, що, відповідно, заважало документу набути чинності. Невдовзі після завершення її ратифікації Нідерландами Угода про асоціацію між Києвом та Брюсселем офіційно почне діяти.

DW пропонує пригадати основні етапи шляху від укладання до ратифікації документа та події, які цьому передували.

Угода з ЄС і Євромайдан

Саме рішення відмовитись від укладання Угоди про асоціацію з ЄС, яке було ухвалено українською владою у листопаді 2013 року, стало приводом до початку масових протестів у центрі Києва, що розпочались одразу після цього і стали відомі як Євромайдан. Масові протести переросли у силове протистояння між демонстрантами та силовиками, які завершились розстрілом "Небесної сотні" та втечею з України до Росії у лютому 2014 року тодішнього керівництва країни на чолі з президентом Віктором Януковичем та прем'єром Миколою Азаровим.

Відмова екс-президента Януковича підписувати угоду про асоціацію вилилася у Євромайдан

Відмова екс-президента Януковича підписувати угоду про асоціацію стала приводом для масових протестів, які переросли в криваве протистояння

"Справа честі" для нової влади

Для на той час нової української влади на чолі з президентом Петром Порошенком та прем'єром Арсенієм Яценюком якнайшвидше укладання та підписання Угоди про асоціацію з ЄС стало "справою честі". І сталось це досить швидко. Політичну частину угоди між Києвом і Брюсселем було підписано 21 березня 2014 року, а економічну частину - 27 червня 2014 року. Ця угода дає Києву змогу перейти від партнерства і співробітництва з ЄС до політичної асоціації та економічної інтеграції. Зокрема, угода передбачає створення зони вільної торгівлі між двома сторонами, яка де-факто набула чинності з 1 січня 2016 року, хоч поки що формально у тимчасовому форматі - до остаточної ратифікації документа.

Підписання угоди про асоціацію стало справою честі для постмайданної влади

Підписання угоди про асоціацію стало справою честі для влади за президентства Петра Порошенка

Нідерланди як камінь спотикання

Для остаточного набуття чинності Угодою необхідна її ратифікація усіма країнами-членами Євросоюзу. Цей процес доволі швидко відбувся в усіх європейських столицях, окрім однієї. Зрештою єдиним членом ЄС, який затягував з ратифікацією документа, виявилися Нідерланди. Причиною стала ініціатива провести з цього питання в країні консультативний референдум, що була просунута євроскептиками країни. Референдум відбувся 6 квітня 2016 року та завершився цілковитою перемогою ініціаторів - понад 61 відсоток виборців, що взяли участь у волевиявленні, проголосували проти ратифікації угоди з Києвом.

Складнощі ратифікації

Після референдуму доля Угоди та її ратифікації опинилась під питанням, оскільки, попри консультаційний характер плебісциту, влада країни на чолі з прем'єром Марком Рютте не могла ігнорувати думку більшості своїх громадян, особливо незадовго до парламентських виборів, які мали відбутись у березні 2017 року. Прагнучи задовольнити думку більшості на референдумі, уряд Нідерландів зажадав ухвалити додаток до Угоди про асоціацію з Україною, у якому було проголошено, що асоціація не дає перспективу членства в ЄС Києву, не дає українцям права проживати й працювати на території ЄС, не надає Україні гарантій колективної безпеки та наданні військової допомоги та не зобов'язує ЄС до фінансової підтримки України. У грудні Євросоюз ухвалив відповідний додаток до угоди.

"Зелене світло" з Гааги

Таким "коригуванням" Угоди Нідерланди, що перебували під тиском з боку Брюсселя, який квапив їх завершити процес ратифікації, продемонстрували, що нібито врахували думку занепокоєних громадян. Це дозволило поновити політичний діалог щодо ратифікації документа у парламенті країни. За день до припинення своєї роботи у зв'язку з черговими виборами Нижня палата парламенту Нідерландів (Палата представників) 23 лютого проголосувала за ратифікацію угоди з Києвом. Ратифікація Сенатом була відкладена на час після парламентських виборів 15 березня, на яких євроскептикам не вдалося отримати достатньо голосів для формування уряду і які були охрещені як "свято демократії".

Фактично асоціація діє давно

Попри незавершений процес ратифікації, ще у 2014 році розпочалось тимчасове застосування політичної частини угоди, яке, як стверджували у Брюсселі, могло тривати скільки завгодно до завершення ратифікаційного процесу. А з 1 січня 2016 року так само тимчасово застосовується режим зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Утім, остаточне завершення ратифікації документа може стати важливим символічним кроком для Києва та зняти спекуляції навколо з цього питання.

Дивитись відео 02:57

Вибори в Нідерландах: що буде з українською асоціацією? (17.03.2017)

 

Аудіо й відео до теми