1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Туризм в Україні: ціни - світові, сервіс - український

Попри тимчасове скасування віз для європейців, масового напливу туристів до України цього сезону так і не відбулося, скаржаться представники туристичного бізнесу. На думку експертів, радикально змінити ситуацію в галузі вдасться лише за рахунок потужного розвитку інфраструктури та відповідності цін і послуг, що надаються.

Найбільший у світі Берлінський туристичний ярмарок, який щороку ранньої весни відбувається в столиці Німеччини, кожного разу чітко визначає тенденції розподілу світових турпотоків сезону. Цього року у фокусі залишаються країни Центральної та Східної Європи. Говорить речник торговельної палати німецької федеральної землі Північний Рейн – Вестфалія Томас Райзенер:

“Східноєвропейський ринок має нині дві вирішальні переваги: це низькі ціни та водночас висока якість послуг”.

Мається на увазі розвиток туризму в таких країнах, як, Польща, Чехія, Угорщина, Болгарія. Україна ж, як стверджують експерти, серйозно конкурувати з цими країнами поки що не може, хоча на міжнародному туристичному ярмарку в Берліні її стенд вперше увійшов до топ-п”ятірки у категорії Європа, посівши почесне четверте місце. Але вже незабаром, застерігають експерти, й тут вона знову може відкотитися назад. Директор інформаційного центру Національної туристичної організації Володимир Царук б”є на сполох, адже після внесень змін до бюджету на 2005-й рік кошти, виділені на галузь, скорочено в шість разів:

“31 березня ми опинились перед ситуацією, коли практично немає жодної копійки коштів на проведення рекламно-інформаційної діяльності. Фактично під час «Євробачення» туристична складова була не на тому рівні, як ми це планували і ще багато різних проектів довелося скорочувати, або від них відмовитися.»

І тому, продовжив Царук, це насторожує. «Якщо не буде коштів на участь України в міжнародних туристичних виставках, на видання рекламної літератури іноземними мовами, то про яку відкритість України, про яке залучення іноземних туристів може йти мова, навіть при тому, що ми відкрили кордони», критикує експерт. Володимир Царук переконаний, що для того, аби до України завітали іноземці, їм потрібно систематично нагадувати про нову сусідку Європейського союзу:

“Туризм це довгострокове явище. Тобто, якщо сьогодні не вкласти гроші в рекламу України, то вже післязавтра доведеться вкладати значно більше. Тут треба зупинитися і подумати, що все-таки Україна не повинна втратити те, що мала.“


Але однієї лише вдало проведеної рекламної кампанії для розвитку туризму ще замало. Як зауважив торговий радник посольства Австрії в Україні Крістіан Гессль, те, що криється за рекламою – тобто, інфраструктура, - повинна теж відповідати дійсності. Поганий стан доріг, наприклад, і надалі відлякує західних автотуристів. Вирушити в подорож наважуються переважно ті, хто шукає пригод, а не звичайний відпускник, який хотів би спокійно познайомитися з країною. Як правило, залишає бажати кращого рівень послуг на туристичних об”єктах.

А от ціни на українських курортах вже давно зрівнялися, якщо навіть не випередили світові. У відомому санторії «Дніпро» на південному березі Криму за добу перебування доводиться платити від 100 до 200 доларів. Незважаючи на те, що така ціна дорівнює середній зарплаті в Україні, гаряча вода всеодно подається за розкладом. Водночас у Туреччині приблизно за ті самі гроші, а часто й за меншу суму можна отримати повноцінний сервіс за п”ятизірковим стандаром, включаючи повний пансіон та авіаквитки. Навіть у недешевій Франції за 600 євро на тиждень можна зняти цілий літній будинок на чотирьох осіб. У будинку – кухня, холодильник, телевізор, машини для прання білизни та миття посуду, і звичайно ж необмежене гаряче водопостачання.

Те, що Україна, попри всі ці негаразди, має потенціал для успішного розвитку туристичної галузі свідчать враження деяких гостей, яким довелося в ній побувати:

“Східноєвропейцям зараз важко створити оптимальні туристичні умови, бо процеси трансформації в їхніх країнах ще тривають. Але мені імпонує те, як українці дбають про свою історію. Їхня гостинність та привітність є винятковою”.

Проте торговий радник посольства Австрії в Україні Крістіан Гессль переконаний, що все ж таки цього замало і привітність аж ніяк не може замінити належно розбудований комплекс туристичних послуг. Гессль знає про що говорить, оскільки в його країні туризм – серйозне джерело поповнення державної скарбниці. Велике значення для розвитку туризму, як зауважив торговий радник австрійського посольства, має також знання іноземних мов:

“Недоліки в тому, що в Україні надто мало людей розмовляє іноземними мовами. І знову ж таки, якщо прослідкувати, як розвинулася інфраструктура морських курортів Болгарії, то її безперечно можна було б застосувати як модель для Криму та інших регіонів України. Хотілося б побажати збільшення кількості пасажирських авіаперевезень та зниження на них цін. Необхідною є розбудова доріг та готельної інфраструктури”.

Не витримують критики і українські гірськолижні курорти. Говорить посол Австрії в Україні Міхаель Місс:

“Без сумніву, Карпати є туристичною перлиною України. Проте вони потребують серед іншого спорудження нових або модернізації старих гірськолижних підйомників з огляду на їхню безпеку. Наприклад, у Славську є близько десяти підйомників, але вони застарілі. Я особисто там катався на лижах і на власні очі переконався, що вони потребують нагальної реконструкції”.

Якщо власних коштів для цього нема, треба шукати інвесторів. Міністр культури й туризму Оксана Білозір стверджує, що нині до міністерства надходять пропозиції інвесторів з різних країн, переважно європейських, облаштувати курорти в Україні:

“Є бажаючі, є інвестори. Ми ведемо сьогодні переговори із консалтинговими фірмами світовими, європейськими, австрійськими, які можуть запропонувати цікаву концепцію розвитку із можливостями залучення інвестицій”.

Водночас Оксана Білозір вимушена була визнати:

«В нас туристична галузь, як галузь внутрішнього туризму, взагалі не розвинена. Наші завдання сьогодні - зробити аналіз того, що відбувається. Подивитися, що є в державній власності, що є в приватній власності. Наше завдання сьогодні - скласти карту можливостей України і дати можливість інвестиційному капіталу прийти до неї.»

Поки українське керівництво лише розмірковує про «аналіз того, що відбувається», та складання «карти можливостей» інвестори, які вже вклали гроші в українську туристичну галузь, серйозно замислилися над своїм майбутнім. Директор інформаційного центру Національної туристичної організації Володимир Царук розповів:

“На жаль, і інвестиції туристичні зараз теж під великим питанням. Ми були в Криму, в деяких місцях у Феодосії, зокрема, і бачили, що деякі проекти, в які вкладалися великі гроші, зараз теж заморожені. Інвестори теж думають, яка буде ситуація з інвестиційним кліматом”.

Торговий радник посольства Австрії в Україні Крістіан Гессль наголошує на необхідності створення передусім стабільних умов для діяльності інвесторів. На його думку, не зашкодило б якомога швидше випрацювати генеральний план розвитку туризму:

“Це означає подбати про те, які ланки і де в Україні потрібно у цій галузі розвивати, щоб далі деталізувати для окремих регіонів. Потрібно також створити стабільні умови для інвесторів. Тобто, щоб не було такого, що інвестор будуватиме готель, а поблизу нього несподівано постане хімічний завод. Йдеться про планування простору і створення порядку – а для цього потрібний генеральний план.”

Речник Федеральної спілки німецьких туристичних підприємств Тобіас Юнґерт вважає, що, попри всі негаразди, шанси України на європейському та, зокрема, німецькому туристичному ринках зростають:

“Йдеться передусім про такі цільові групи, як сім”ї та пенсіонери, які бажають якісно та недорого оздоровитися за кордоном. Україна має непоганий потенціал у змаганні з такими туристичними цілями, як Туреччина або Іспанія. Яка з цих країн найприскіпливіше дотримуватиметься дисципліни цін, та й матиме найвищий рейтинг у туристів”.

На перший погляд статистика, надана Національною туристичною організацією України втішає: впродовж останніх трьох років забезпечено приріст кількості туристів, які відвідують Україну, на 25 відсотків або на два з половиною млн. осіб щороку. Водночас директор інформаційного центру Національної туристичної організації Володимир Царук прогнозує спад в”їзного туризму уже наступного сезону за умов відсутності державної підтримки:

“Помаранчева революція рекламувала Україну через свій бренд протягом трьох-чотирьох місяців. Далі потрібно підтримувати туристичну складову. Коли ми говоримо про нормальний сучасний маркетинг, про просування туристичного продукту, то безумовно, що як чинник - це може зіграти свою роль, але в усіх країнах світу є певні речі - рекламного, інформаційного характеру, - які проводяться на рівні технологій, і ці технології потрібно підтримувати, а не тільки казати, що це батьківщина Помаранчевої революції. Повірте, вже за рік на Україну дивитимуться по-іншому”.

Маріанна Кавка