1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Тріумф Меркель на не надто успішному саміті

Головною темою коментарів європейських видань є результати саміту „великої вісімки”, що пройшов минулого тижня в німецькому Гайліґендаммі. Преса дає переважно критичні оцінки цієї зустрічі. Зокрема італійська газета La Repubblica пише:

Якщо оцінювати результати, то саміт „великої вісімки” був насправді не надто успішним. Навіть враховуючи те, що вдалося запобігти катастрофі, яка до цього здавалася можливою. Утім, німецький канцлер Анґела Меркель може тріумфувати в себе вдома, адже на зустрічі в Гайліґендаммі вона постала як справжній політичний лідер європейців. Що важко сказати про Тоні Блера, який вже досяг фінішу своєї політичної кар’єри й відбув останній саміт „вісімки”, а також про Ніколя Саркозі, який перебуває нехай на блискучому, але все ж таки лише початку політичного тріумфу. А от Романо Проді, здавалося, взагалі переймався не стільки темами саміту, як внутрішньополітичними проблемами. За таких обставин європейські учасники саміту слідували за Меркель, як маленькі слухняні школярі, - вважає La Repubblica.

Швейцарська Basler Zeitung продовжує тему:

Головуюча у „великій вісімці” Анґела Меркель ішла на саміт з досить високими цілями. Німецький канцлер хотіла побороти бідність, надати глобалізації людське обличчя та стримати зміну клімату. Нічого з цього їй не вдалося. Ніби не помічаючи того, що потепління та несправедливість на Землі вже давно загрожують усім нам, провідні світові лідери думають, що вони все ще можуть відбутися пустими обіцянками та заявами про наміри. Кожен з них переслідує передусім власні інтереси. Ніхто не готовий іти на поступки, не втомлюючись водночас вимагати їх від інших, - критикує Basler Zeitung.

Ще одне італійське видання Corriere della Sera вказує на конкретну проблему саміту:

Зустрічі „великої вісімки” важко назвати моделлю політичної довіри. Обіцянки, які вони дають, часто просто розчиняються в повітрі. І саміт, що пройшов у Гайліґендаммі, не стане винятком з цього правила. Так, приміром, вісім найбагатших країн світу вирішили у п’ятницю надати фінансову допомогу Африці. Але після оприлюднення тексту цієї домовленості, її одразу піддали якнайгострішій критиці гуманітарні організації. Адже „вісімка” хоча й вирішила надати Африці 60 мільярдів доларів, однак із заключного документу так достоту й не зрозуміло, коли, в якому обсязі, на які цілі й чи взагалі виключно для Африки призначено ці гроші, – читаємо в Corriere della Sera.

Бельгійська La Libre Belgique критично дивиться й на домовленості саміту щодо охорони клімату:

Ейфорія навколо нібито „прориву в справі захисту клімату” трохи завуалювала той факт, що ні Вашингтон, ні країни з економіками, які дуже стрімко розвиваються, не погодилися в Гайліґендаммі на конкретні зобов’язання щодо зменшення викидів вуглекислого газу в повітря, - нагадує La Libre Belgique.

Швейцарська Neue Zürcher Zeitung аналізує поведінку російського президента Путіна на саміті „великої вісімки”:

Захід своєю стриманою реакцією на пропозиції Путіна лише посилив його жагу до нападу. Можна припустити, що московський лідер перед 2008 роком виборів – як у Росії, так і в Америці – прагне таки щось „вибити” з Буша. Адже, як правило, кожен новообраний американський президент прагне заради власного іміджу спершу починати суворий курс щодо Москви. Натомість президенти, які завершують свою кар’єру, налаштовані радше м’яко й думають тільки про своє гідне місце в підручниках історії. Тож Бушу, якщо він справді хоче відстоювати американські й західні інтереси, слід було б під час його наступної зустрічі з Путіним мати на руках якісь конкретні пропозиції. Передусім з таких проблем, як Косово та Іран, - переконана Neue Zürcher Zeitung.

Чеська газета Lidove noviny аналізує пропозицію Путіна, щоб Росія та США з оборонною метою спільно використовували радарну станцію в Азербайджані:

Москві знову вдалося ошелешити. (...) Утім, є чимале „але”: важко повірити в те, що американці так просто впадуть у російські обійми. Радше слід припустити, що боротьба за розміщення американських баз ПРО в Європі насправді лише починається, - зазначає Lidove noviny.

Огляд преси підготувала Леся Юрченко