1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Три роки репресій проти кримських татар: у цифрах та статтях

За роки анексії Криму кожна друга політично вмотивована кримінальна справа на півострові - проти кримського татарина. Загалом проваджень 38, а адмінсправ за надуманими приводами - тисячі, говорять правозахисники.

Вісім років колонії суворого режиму - такий вирок суду в окупованому Криму щодо заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза вчергове шокував Україну. Російська влада звинувачує його в організації масових заворушень, що відбулись 26 лютого 2014 року під будівлею Верховної Ради Криму. Тоді мітингувальникам протистояли проросійські активісти, зокрема з партії "Русское единство". Але до них в окупаційної влади півострова питань немає. Кримінальному переслідуванню піддаються лише ті, хто в той день вийшов захистити єдність України.

Масові "адмінки"

Кримінальна справа Ахтема Чийгоза - не єдина щодо кримських татар за останні три роки після анексії Криму. Для тиску на них російські правоохоронці використовують перевірені засоби. Затримання, арешти активістів, які не згодні з офіційною позицією влади. Зокрема, якщо говорити про адміністративні правопорушення, то здебільшого затримують за кількома статтями. Це участь у несанкціонованому мітінгу, одночасне перебування людей у громадському місці, що призвело до перешкоджання руху пішоходів або транспортних засобів і розміщення та розповсюдження екстремистських матеріалів у соцмережах.

"Більшість людей, яких притягали до відповідальності за цими адмінстаттями, вже відсиділи від трьох до 12 діб, - говорить правозахисниця Ліля Гемеджі. - Мені дивно дивитись на постанови, за якими притягали до адмінвідповідальності кримських татар".

Приміром, пояснює правозахисниця, коли до оселі когось з кримських татар приїжджає російська поліція для обшуку або затримання, і сусіди виходять на вулицю, щоб підтримати чергову жертву режиму, усіх їх фільмують на камеру і пізніше притягають до адміністративної відповідальності за участь у несанкціонованому мітингу. Хоча ніякого мітингу, плакатів чи скандування по суті не було.

Найбільше адмінпорушень "вчинено" кримськими татарами ще у травні 2014 року, коли вони виходили на вулиці висловити протест забороні в'їзду до півострова лідера кримських татар Мустафи Джемілєва. "Тоді було виписано більше сотні штрафів", - пригадує адвокат Еміль Курбедінов.

У "адмінок" є своя мета - впевнені правозахисники. Таким чином окупаційна влада намагається залякувати кримських татар і стримати їх громадянську активність. Загалом, за даними громадської організації КримSOS, за три роки відбулось понад півтисячі адміністративних затримань кримських татар.

Кримінальні переслідування

Якщо говорити про кримінальні справи, то здебільшого їх порушували за так звані масові заворушення 26 лютого 2014 року. Також йдеться про кримінальну справу за належність до визнаної в Росії терористичною організацією "Хізб ут-Тахрір" та за звинуваченнями в екстремізмі та тероризмі. "Наприклад, за справою "Хізб ут-Тахрір" у СІЗО сидять вже 15 людей. Ще трьох вже засудили до п'яти років позбавлення волі, а одного - Руслана Зейтуллаєва - до 15 років ув'язнення. Їх вже етапували до різних частин Росії. Руслана, зокрема, до Башкирії", - говорить адвокат Еміль Курбедінов.

Кримінальні справи за екстремізм і тероризм - це той інструмент, завдяки якому окупаційна влада бореться з тими, хто не підтримує анексію Криму Росією, говорять правазахисники. Приміром, щодо колишнього голови Бахчисарайського району Ільмі Умерова Федеральна Служба Безпеки Росії порушила кримінальну справу за те, що він у березні 2016 року, перебуваючи на материковій частині України, в інтерв'ю заявив про необхідність посилення антиросійських санкцій і повернення Криму під юрисдикцію Києва. За це Умерова звинувачують у "заклику до порушення територіальної цілісності Росії". Суд над ним триває і донині. Йому загрожує до п'яти років позбавлення волі.

За даними громадської організації КримSOS, за три роки анексії з 66 фігурантів політично вмотивованих справ кожен другий є кримським татарином. З них 20 уже знаходяться у місцях позбавлення волі.

Проте, за словами колишнього заступника голови Меджліса Нарімана Джеляла, ці цифри орієнтовні, затримань і справ набагато більше. "На жаль, навіть перебуваючи в Криму, ми не завжди володіємо повною інформацією. Тому що люди налякані і бояться резонансу або погіршення ситуації через публічність їхніх справ, тож вони не завжди повідомляють про порушені проти них справи", - говорить Наріман Джелял.

Окрім адміністративних і кримінальних справ, кримські татари піддаються ще й дискримінації за національною ознакою, їх звільняють з роботи, їхній бізнес піддається утискам, говорять правозахисники. У покращення ситуації вони не вірять і прогнозують збільшення числа справ.

Дивитись відео 02:11

Кримські татари: за ґрати може потрапити кожен (18.01.2017)

Аудіо й відео до теми