1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Третій ступінь санкцій Заходу проти Росії: реальна сила чи порожні балачки?

На тлі української кризи Захід не перестає погрожувати Росії запровадженням третього ступеня санкцій, які стосуватимуться економіки. Про що конкретно йдеться, і наскільки ефективними можуть бути такі заходи?

Так звані санкції третього ступеня проти Росії передбачають жорсткіші штрафні заходи та мають спрямовуватися проти конкретних галузей російської економіки. Санкції першого та другого ступеня, ухвалені раніше, запроваджувалися проти окремих громадян України та Росії, відповідальних за внутрішньополітичну кризу в Україні. Особам, проти яких діють ці санкції, заборонений в'їзд на територію Євросоюзу та Сполучених Штатів, а їхні банківські рахунки заморожені.

Які саме галузі російської економіки мають постраждати від жорсткіших, "секторальних" (сектор економіки. – Ред.) санкцій Заходу? Президент США Барак Обама перерахував їх у спеціальному наказі про санкції США проти Росії. Йдеться, зокрема, про фінансову, енергетичну, гірничо-металургійну, машинобудівну та оборонну галузі. Жорсткі обмеження можуть стосуватися постачань російських енергоресурсів, а також ідеться про обмеження імпорту та експорту російських товарів.

"Ці заходи призведуть до погіршення або навіть припинення торгівлі та операцій на ринку між ЄС та Росією, а також між США та Росією", - вважає адвокат Мая Лестер, яка консультує тих, хто постраждав від запроваджених Заходом санкцій.

Що таке "червона лінія"?

Коли буде введений третій ступінь санкцій, про який часто говорять останнім часом, і де проходить та сама "червона лінія", після якої вже не вдасться зупинити запровадження жорстких обмежувальних заходів, - невідомо. Передусім тому, що це пов’язано з подіями в Україні, які розгортаються швидко і непередбачувано.

Барак Обама та Анґела Меркель (фото з архіву)

Барак Обама та Анґела Меркель (фото з архіву)

20 березня і 28 квітня 2014 року представники ЄС заявили про те, що Росія зіштовхнеться з так званими "секторальними" санкціями, якщо дестабілізація ситуації в Україні продовжуватиметься. До початку травня Захід погрожував застосувати третій ступінь у випадку, якщо Росія розпочне військові дії проти України.

Утім, пізніше президент США Барак Обама та канцлерка ФРН Анґела Меркель заявили, що жорсткі санкції проти Росії будуть прийняті, якщо вона не перестане перешкоджати проведенню президентських виборів в Україні, які мають відбутися 25 травня.

Скільки часу потрібно для запровадження санкцій?

На тлі суперечок з приводу жорстких санкцій багатьох цікавить питання, наскільки швидко Захід готовий їх запровадити. У США цей процес почнеться одразу після того, як буде ухвалене відповідне політичне рішення. Для цього немає необхідності приймати які-небудь додаткові закони. "Законодавча база для введення санкцій вже є - у даному випадку достатньо спеціального президентського наказу. Але поки жодних подальших кроків у цьому напрямку не було зроблено", - зазначає Лестер. У США, пояснює вона, рішення про розширення санкцій ухвалює Держдепартамент і міністерство фінансів, зокрема, Office of Foreign Asset Control (OFAC).

Процедура заровадження санкцій у ЄС відрізняється від американської

Процедура запровадження санкцій у ЄС відрізняється від американської

В Євросоюзі ситуація дещо відрізняється. "Наскільки мені відомо, в ЄС нині немає законодавчої бази, котра дозволила б запроваджувати санкції, які б стосувалися конкретних секторів економіки", - каже Мая Лестер. А для цього ЄС необхідно розробити нові правові механізми.

"У зв’язку з цим необхідно, щоб всі країни-члени Євросоюзу ухвалили рішення, згідно з яким можна визначити межі поширення обмежувальних заходів", - підкреслює Лестер. За її словами, за кулісами окремі країни ЄС вже напевно обговорюють зі США, які закони можуть забезпечити можливість так званих "секторальних" санкцій. Якщо у учасників не виникне принципових суперечностей з цього приводу, то, на її думку, санкції можуть бути запроваджені дуже швидко.

Чи були прецеденти?

У країн Євросоюзу, як і у Сполучених Штатів, - багатий досвід застосування різних санкцій. Наразі обмежувальні заходи з боку ЄС діють щодо 30 країн світу, з боку США - щодо понад 10 країн. Увага Заходу зосереджена на таких державах, як Північна Корея, Судан та Зімбабве.

Росії поки що немає у цьому переліку - завдяки її міцним економічним та торговельним зв’язкам. "Така країна, як наприклад, Північна Корея, котра майже не інтегрована у світову економіку, майже нічого не втратить внаслідок санкцій", - пояснює експерт Томас Бірштекер з женевського інституту Targetet Sanctions Consortium.

Запровадження подібних санкцій щодо такого глобального гравця, як Росія, на політичному рівні доволі проблематично, адже від такого кроку можуть постраждати країни-ініціатори санкцій, вважає експерт.

Наскільки ефективними можуть бути санкції?

Не варто вважати, що за допомогою санкцій Захід змусить Москву повернути Крим Україні. Однак виключення Росії з Великої вісімки вже негативно вплинуло на Росію, зауважують оглядачі. Чи можуть доволі легкі санкції, які були запроваджені проти РФ раніше, так суттєво вплинути на російську економіку, що Кремль буде змушений змінити свою стратегію? Переконати громадськість у тому, що такий ефект цілком досяжний, доволі складно, підкреслюють окремі експерти. Тому, як зазначає Бірштекер, потрібно уявити собі, що могло статися, якби Захід не запровадив санкції.

Очевидно, Росія без відповідної міжнародної реакції могла б іще агресивніше поводилася на Сході України, вважає Бірштекер. На його думку, ефективним методом впливу на Москву могли би стати довгострокові санкції. Але, як наголошує експерт, щоб правильно визначити санкції, їх потрібно так добре та ретельно планувати, як і військові операції.

Дивитись відео 01:38

Конфлікт з Україною б'є по російській економіці

Аудіо й відео до теми