1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Третє “ні” Конституція ЄС вже не пережила б

Позитивний результат конституційного референдуму в Люксембурзі після низки кризових ситуацій в Євросоюзі дає бодай маленьку надію на покращення ситуації. Про це пишуть у своїх коментарях німецькі газети. Зокрема, GENERAL ANZEIGER з Бонна зазначає:

220 тисяч виборців Великого герцогства своїм “так” врятували Європейську конституцію. Бо третє “ні” проект Основного закону вже б не пережив. Утім, хоча Брюссель і зітхнув з полегшенням, в цій ситуації слід поставити те ж запитання, яке з”явилося після негативного результату на референдумах у Франції та Нідерландах: чи дійсно мешканці Люксембургу бажають мати цю Конституцію? Чи вони просто не хотіли втрачати свого прем”єр-міністра, який пообіцяв подати у відставку в разі відхилення проекту? Чи дійсно мешканці герцогства задоволенні перебуванням в ЄС? Чи просто вони не бажають переймати на себе роль могильника Європейської конституції?

Запитує GENERAL ANZEIGER і висловлює таку думку:

Страх позбутися будь-якого соціального захисту внаслідок безмежного відкриття Європи є досить великим. Тож Євросоюз повинен зробити відповідні висновки як з двох відмов Конституції, так і з нерішучого “так” з Люксембургу. Тайм-аут для роздумів, що його взяли глави держав та урядів щодо Конституції, було перервано на один день, але він має тривати далі, –вважає GENERAL ANZEIGER.

Тему продовжує газета HANDELSBLATT:

Проект Конституції підтримано в Люксембурзі переважною більшістю. Жан-Клод Юнкер може керувати далі. Для виснаженої “мадам Європи” після невдалого саміту в червні цей результат надійшов дуже вчасно. Суперечлива Конституція отримала невеликий імпульс. Утім, діагноз, що Європа переживає тяжку політичну кризу, це навряд чи змінить – песимістично стверджує HANDELSBLATT.

Газета NEUE OSNABRÜCKER ZEITUNG вважає, що Люксембург просто не міг сказати “ні” Конституції:

Громадяни Люксембургу відповіли позитивно ще й тому, що ця країна є найбільш європейською. Герцогство є державою-фундатором ЄС, там розташовано багато представництв європейських інституцій. Зрештою, Люксембург роташовано у серці Євросоюзу. З цього погляду результат референдуму не дає особливих причин для святкувань. Окрім того, 43 % тих, хто сказав “ні” за згаданих умов, це – значна кількість. Адже, наприклад, в Іспанії таких було лише 23 %. Водночас причиною для втіхи є те, що тепер більше половини з 25 країн-членів ЄС ратифікували проект Конституції. Жан-Клод Юнкер був правим, коли стверджував, що “ні” громадян Люксембургу стало б “пострілом у потилицю Євросоюзу”. Утім, говорити про те, що Основний закон врятовано, поки що зарано. Важко собі уявити, як цей процес піде далі. Пошук альтернатив має стати головним завданням британського прем”єра Тоні Блера, котрий перейняв головування у Євросоюзі на наступні півроку, – зазначає NEUE OSNABRÜCKER ZEITUNG

Сигнал з Люксембургу додав Європі оптимізму, стверджується в коментарі газети FLENSBURGER TAGEBLATT:

Європі необхідна ця конституційна угода. Вона допоможе зробити взаємини всередині розширеного ЄС прозорими та ефективними. Люксембург надав Європі маленьку заохочувальну порцію вітамінів. Це не вирішить всіх проблем і не стане поворотним пунктом з огляду на поширений євроскепсис. Але це “так” принаймні дає надію, що варто боротися далі, – підкреслює FLENSBURGER TAGEBLATT

Перейдемо до іншої теми. Газета WELT висловлює своє захоплення поведінкою мешканців Лондона після кривавих терористичних актів:

Ми із шаною спостерігали за тим, як мільйони лондонців знову заходять до метро. На перший погляд вони навіть виглядають незворушними, але відомо, що вони добряче натерпілися страху, утім змогли його подолати, аби не допустити, щоб терор святкував перемогу. Лондон відрізняється від Мадрида вже хоча б тим, що не вимагає в паніці негайної політичної реакції, як то виведення військ з Іраку. Тим часом Тоні Блер вперше за п”ять років пережив стрімке зростання своєї популярності. Народ відчуває, коли в момент кризи ним керує не той, хто багато розповідає про свої лідерські здібності, а той, хто ними дійсно володіє. Нація керована такою елітою ще довго претендуватиме на звання провідної, – прогнозує WELT.

Любомир Петренко