1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Трагедія в Беслані: причини й наслідки очами експертів

У понеділок та вівторок у Росії оголошено траур за жертвами трагедії в північно-осетинському Беслані. За офіційними даними на неділю, в результаті теракту загинули принаймні 338 осіб, неофіційно мова йде про півтисячі загиблих. Тим часом експерти й оглядачі продовжують пошук відповідальних за трагедію та роблять перші висновки.

default

Обурення й шок викликали в світі дії терористів у Беслані. Про це від початку трагедії 1 вересня невпинно заявляють політики й експерти з різних країн. ”Нелюдським злочином” назвав цей теракт доповідач Ради Європи з російських питань Рудольф Біндіґ. У інтерв”ю німецькій радіостанції Deutschlandfunk він охарактеризував трагедію в Беслані як ще одну складову російсько-чеченського конфлікту:

”Це для мене – черговий оберт спіралі насильства в ситуації навколо чеченського конфлікту. Окрім цього, трагедія стала ще й синалом того, що делалі більшу роль у цьому конфлікті відграють радикально-ісламістські сили чеченського спротиву”.

Німецький експерт з питань тероризму Ельмар Тевессен підтверджує цю думку. Він наголошує однак і на тому, що на Кавказі останнім часом засновуються нові терористичними угруповання, що користуються підтримкою з боку міжнародного тероризму:

”Ці угруповання беруть собі за основу ідеологію ”Аль-Каїди”. У ній же йдеться про те, що регіональний конфлікт треба виносити за межі певного регіону, щоб зрештою в такий спосіб досягти своєї мети. Сама ”Аль Каїда” йде навіть далі, кажучи про глобалізацію конфлікту. Як на мене, то саме люди, які використовують таку ідеологію, причетні до трагедії в Беслані”.

Ельмар Тефессен, як і чимало інших західних екпертів, розглядає захоплення заручників у бесланській школі в одній низці з попередніми терактами в Росії – захопленнями та підривами літаків і самогубчим терактом перед станцією метро в Москві. У всіх цих терористичних діях прослідковується, на думку експерта, тактика ”Аль Каїди”. На питання, хто саме міг провести захоплення заручників у бесланській школі, Ельмар Тевессен відповідає таке:

”Частково, це, напевно, були люди, які самі пережили страшне. Нам відомо, що російські загони схильні до брутальних дій у Чечні. ”Міжнародна амністія” назвала в одному зі своїх останніх звітів Чечню ”в”язницею під відкритим небом”, в якій панують сваволя, вбивства та ґвалтування з боку російських служб безпеки”.

У Чечні вже підросло покоління дітей, батьки й родичі яких загинули в довготривалому конфлікті, каже Ельмар Тефессен. Вони готові боротися з кривдниками. А допомагати в цьому їм готові вихідці з інших країн, які переслідують ісламістські інтереси. Останні вбачають своє головне покликання у священній війні Джихаді. Ельмар Тефессен:

”У представників цих груп з”явилася впродовж останнього часу одна спільна риса: їхнє власне життя їм нічого не варте. Вони роблять ставку на те, що винагорду за свої дії отримають на тому світі. Цей нігілізм є новим і дуже екстремальним. Тому перед тими, хто намагатиметься боротися з ним постає дуже складне завдання”.

Росія сповнена рішучості боротися з цим тероризмом. За заявами російського президента Володимира Путіна, для цього передусім буде реформована служба безпеки та передислоковані війська на Кавказі. За словами Путіна, найголовніше для Росії зараз – це мобілізувати всю націю на боротьбу з тероризмом.

Як стало відомо в неділю, після подій у Беслані Росія планує ініціювати термінові дебати з проблеми міжнародного тероризму на осінній сесії Парламентської асамблеї Ради Європи. Від цього органу Москва неодноразово чула різку критику своїх дій у Чечні. Після останніх терактів росіяни сподіваються, що ПАРЄ змінить своє ставлення до чеченського конфлікту. Натомість доповідач ПАРЄ з російських питань Рудольф Біндіґ вивсловлює сподівання, що зміниться чеченська політика Кремля:

”Залишається сподіватися, що після всіх цих терактів настане момент для роздумів про те, чи не варто було б створити засади нової політики щодо Чечні. Такої, в якій ішлося б не лише про підтримку проросійськи налаштованих сил в республіці й призначення намісників”.

Щоправда, Рудольф Біндіґ наголошує на тому, що ці сподівання він висловлює як спостерігач ззовні. Пройде ще кілька днів, і ми дізнаємося, чи готовий російський президент Путін щось змінювати в свої чеченській політиці, підсумовує доповідач ПАРЄ.