″Той, хто з Богом, вишиває Бога″ | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 26.09.2010
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

"Той, хто з Богом, вишиває Бога"

Майстер вишиваних ікон отець Дмитро Блажейовський нещодавно відсвяткував своє сторіччя. Він присвятив половину свого життя відродженню та популяризації мистецтва іконної вишивки, що вже зникає з української традиції.

default

Ідучи, він спирається на палицю, але завжди бадьорий, дещо різкий у своїх висловлюваннях і з доброю пам’яттю. Майстер у свої сто років вирізняється дивовижною жагою до праці. „Відпочивати будемо на тому світі, казав мій батько. Кожен день мені дарований Богом, і я мушу щось зробити для України і Бога”, так отець відповідає на запитання, де бере сили до роботи.

Дмитро Блажейовський народився на Лемківщині, навчався у Перемишлі, а звідти вирушив до Риму. В Італії він продовжив навчання, аж допоки не довелося переїхати на служіння до Америки. До Риму повернувся лише у 70-х роках. Відтоді, у свої шістдесят років, отець Блажейовський лише починає вишивати. „Я пішов до Риму і мусив з чогось жити, я вишивав і продавав ікони. Я вишивав, коли був час, малював узори, бо все це – нелегка справа”, – розповідає отець Блажейовський.

Кожен твір - духовний подвиг

Stickerei-Meister Dmytro Blazhejowsky

Однак з робіт отця Блажейовського

Він є автором 24 наукових праць, численних публіцистичних статей, 16 збірок узорів української релігійної вишивки. У його майстерному доробку понад 350 вишитих ікон та хоругв. Кожен твір зроблений майстром – це духовний подвиг, кажуть знавці. Біблійні сцени, галерея святих і портрети видатних діячів національної культури, які постають у його вишивках – явище дещо незвичне, бо треба мати неабиякий естетичний смак, щоб відобразити лики святих у тому вигляді, як представлено на іконах Блажейовського.

У церковний український побут вишивка увійшла на зламі 19-20 сторіч, і саме вона вирізняє українців, наголошує Блажейовський. А для того, щоб українці вчилися вишивати, майстер видає альбоми зі зразками. Бо вишивка має бути у кожній українській хаті, переконаний отець: „Я хотів поліпшити і побільшити вишивку. Я хотів розбудувати вишивку, щоб у кожній домівці була така ікона. Бо мало вишивають. Це не хобі – це потреба, щоб люди дивилися і вишивали собі”, каже майстер.

Музей вишитих ікон

Щоб на справі підтримати свої переконання, майстер відкрив власний Музей вишитих ікон у Львові, який утримує своїм коштом. У музеї понад три сотні експонатів, зроблених священиком за останніх 40 років. Утім, чимало його хоругв та ікон є у соборах Львова, Києва, Мюнхена, Люрду та Риму, у різних церквах Європи, Америки та Австралії. За десятирічну історію музею експонати оглянули чверть мільйона шанувальників, їх виставляти у сотні міст України.

Stickerei-Meister Dmytro Blazhejowsky

У музеї вишитих ікон

В Україні залишається дедалі менше майстрів вишивки, скаржиться Блажейовський. Справжніх майстринь ще можна зустріти на Полтавщині та Тернопільщині, але цього не достатньо, що зберегти традицію. Аби ця унікальна традиція не зникла взагалі, отець закликає навчати дітей змалку цьому ремеслу, прививати любов до вишивання.

Сам Блажейовський каже, що витрачав на вишивання однієї ікони в середньому чотири-шість тижнів щоденної кропіткої роботи. Найулюбленішою роботою майстер називає ікону „Оранта”, над нею він трудився місяць. Нині майстер практично не вишиває, бо руки трусяться і очі не бачать, скаржиться столітній отець. Але без роботи він теж не сидить, постійно за комп’ютером працюючи над другою частиною книги-роздумів про минуле та майбутнє України.

Автор: Галина Стадник

Редактор: Леся Юрченко