1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Той, хто жертвує основоположними свободами заради безпеки, втратить і свободу, і безпеку.

Європейські видання дискутують з приводу інциденту, що стався у лондонському метро, коли поліцейські застрелили громадянина Бразилії. Стражі правопорядку вирішили, що він ховає вибухівку. Австрійська газета "Kurier" ставить запитання: чи може бути виправданою смерть невинної людини на хвилі загальної боротьби з тероризмом.

Ті, хто несуть політичну відповідальність перебувають перед дилемою: потрібно щось робити, щоб мешканці Лондона чи туристи в Єгипті або Туреччині не почували себе у небезпеці. Потрібно щось зробити, але лише в тих межах, щоб самим не стати частиною спіралі насилля. Служби безпеки демократичної Великобританії, навіть зважаючи на вірогідність ескалації насилля, не можуть діяти за правилом воєнного стану – „Спочатку стріляй, потім запитуй.”

Зазначає австрійське видання "Kurier" і продовжує:

Створення поліцейської держави, Захід має виключити, оскільки це не відповідає принципам демократії. Клопітка робота поліції – ось твереза відповідь найбільшому лиху сьогодення. Оскільки переговори із терористичною гідрою (яка бажає повністю витіснити Захід з ісламського світу та створити держави, в основі яких лежала б релігія) є абсолютно неприйнятними.

Італійське видання "La Repubblica" також присвячує статтю темі „нових жертв лондонської антитерористичної кампанії”.

Чи можна видавати ліцензію на вбивство? З цим запитанням ми підійшли до екстремального аспекту дискусії, яка розпочалася через нові теракти. Мова йде не лише про те, щоб себе запитати: якою мірою безпека одних громадян має забезпечуватися коштом індивідуальних чи особистих свобод, обмеженням права пересування чи спілкування інших. Нам запропонували подискутувати з приводу найбільшої цінності – поваги до людського життя... Так багато вже говорилося про культуру життя, як межу, за яку переступати не можна. Тероризм радикально заперечує життя, і це однаковою мірою стосується, як злочинців так і жертв – зазначає італійська "La Repubblica"

Німецьке видання Reutlinger General-Anzeiger також приділяє значну увагу темі балансу між безпекою одних громадян та порушенням прав та свобод інших.

Жорсткіші закони, відео-спостереження чи депортація не можуть замінити того, що може дати дискусія у суспільстві з приводу викликів сьогодення, які спричинили ісламісти та терористи. Історичне завдання вільних суспільств полягає в тому, щоб важко виборені свободи укріплювати та захищати. Американський вчений та політик Бенджамін Франклін сформулював це так: «Той, хто жертвує основоположними свободами заради безпеки, втратить і свободу, і безпеку.”

Тему продовжує Berliner Zeitung і наголошує, що деякі політики намагаються використати нинішню ситуацію для обмеження демократичних принципів.

У часи терору настає зіркова година політиків, що пропагують верховенство закону та порядку. Саме так сталося після терактів в Лондоні. На хвилі того, що суспільство відчуває себе у небезпеці, міністри внутрішніх справ країн ЄС, а також Єврокомісія вирішили, зокрема, встановити за мешканцями ЄС спостереження. Втім, ще не доведено, чи сприятиме це безпеці останніх... Все ще бракує швидкого обміну даними, а також співпраці, якій би не заважали кордони, дані отримані за допомогою телекомунікацій, не завжди дозволено використовувати в якості доказів. Саме у цьому напрямку варто працювати ЄС, а зовсім не над тим, аби створити прозорого, наче скло, громадянина. – пише Berliner Zeitung.

Швейцарське видання "Tribune de Genève" робить спробу знайти витоки нового витка насилля і вважає, що до цього призвела війна в Іраку. Газета також намагається провести історичні паралелі:

Британський прем’єр хоче наголосити, що Захід та його цінності стали безвинними жертвами атаки в ім’я „ідеології зла”. Ця класична теза має таку перевагу, що не вимагає від Заходу відповідальності: Згідно з нею, „Аль –Каїда”, так само, як і Гітлер – не є продуктами наших вчинків. Історія вчить нас, що Гітлер не став би доленосною фігурою, якби Версальські угоди після першої світової війни німці не сприйняли, як приниження. Чому ж такі фактори, як доля палестинців чи неправомірна воєнна кампанія в Іраку не могли надати поштовх тероризму? Тоні Блер вирішив про це мовчати, натомість надав перевагу вузько скроєній військовій уніформі.

Огляд європейської преси підготувала Тетяна Карпенко

Також за темою