1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

“Тихий Буг”: німецькі тележурналісти про новий прикордонний регіон ЄС

Нещодавно на першому каналі німецького телебачення відбулася прем”єра документальної стрічки “Тихий Буг”. Вона присвячена новому східному прикордонному регіону Європейського Союзу – Галичині, Західній Білорусі та Східній Польщі. Автори фільму – відомі журналісти Фрітц Пляйтген та Аннетт Діттерт презентували у Бонні також книгу за однойменною назвою.

Що за новим східним кордоном ЄС: непевність чи шанси для майбутнього?

Що за новим східним кордоном ЄС: непевність чи шанси для майбутнього?

Із розширенням Європейського Союзу його прикордонний регіон, який охоплює Галичину, Західну Білорусь та Східну Польщу, - знову в полі зору Центральної Європи. З огляду на це інтендант німецького телеканалу “Вестдойче Рундфунк” Фрітц Пляйтґен та кореспондент “АРД” у Польщі Аннетт Діттерт задокументували у своєму фільмі сучасне життя людей по обидва боки річки Буг. Вона відмежовує нині Польщу від України.

Частина героїв відеофільму “Тихий Буг” пережила найтрагічніші події європейської історії. Саме тут 1941 року Гітлер розпочав з Радянським Союзом війну, яка забрала мільйони людських життів. На берегах цієї річки у концтаборах “Собібор” та “Треблінка” нацистами було знищено близько 250 тисяч євреїв. Після Другої світової війни згідно з рішенням, прийнятим союзниками на Ялтинській конференції, Буг, яким проходила так звана “лінія Керзона”, став новим кордоном між Польщею та Радянським Союзом. Стрічка “Тихий Буг” розповідає також про будні мешканців Львова, колишньої перлини Австро-Угорської імперії. Говорить автор фільму Фрітц Пляйтґен:

“Я особисто вражений красою цього міста. Я також дуже тішуся тим, що війна його не зруйнувала. Як на мене, це місто потребує негайної реставрації. Будинки дуже старі, існує небезпека, що вони заваляться. Якби тут у міській скарбниці було стільки коштів, як, приміром, мають на реставрацію міста Східної Німеччини, то Львів затьмарив би всіх інші. Це дуже і дуже гарне європейське місто з багатогранною культурою та надзвичайно багатою історією”.

Під час зйомок фільму “Тихий Буг” німецьких тележурналістів здивувало не тільки те, скільки витерпіли мешканці цього прикордонного регіону через зміну влад у минулому, а і те, за яких умов вони живуть нині у незалежній Україні: масове безробіття, бідність. Так, мешканка найближчого до кордону українського села Пісочне Надя, котра готувалась одружитися, повинна була працювати кілька місяців у Голандії, аби заробити на весілля. Та майбутнє своєї сім”ї вона уявляє лише в рідному селі. Адже саме тут вона знайшла свою пару. На задокументованому у фільмі весіллі молодята хвильку стоять на мостику через річку Буг, яка поєднала їхні серця. Це вважається давнім ритуалом, який приносить щастя. Співавторці стрічки “Тихий Буг” Аннетт Діттерт, яка вже три роки працює кореспондентом першого німецького телеканалу в Польщі, подобалось працювати з поляками й українцями:

“Під час зйомок, зазвичай, виникає непомірно багато труднощів. Та цього разу не було нічого такого, щоб виходило за межі. Найбільше мене вразила щирість мешканців Західної України. Так само як і витривалість цих людей з огляду на умови, в яких вони живуть. А ще – здатність до імпровізації, яку мало де зустрінеш”.

Кіноекспедиція річкою Буг і спілкування з місцевими мешканцями надихнули авторів фільму Фрітца Пляйтґена та Аннетт Діттерт на написання книги про “старий” новий прикордонний край. Її презентація під однойменною назвою “Тихий Буг” відбулась нещодавно в Бонні. Говорить професор Герхард Сімон, експерт з питань Східної Європи:

“Таку книгу слід розцінювати дуже позитивно. Передусім тому, що вона охопить ширшу аудиторію в Німеччині, аніж українська програма “Німецької Хвилі” чи мої наукові праці про Україну. Я маю надію, що твір “Тихий Буг” прочитає кілька тисяч людей. Вони просто здивуються, відкривши для себе цю стару частину Європи. Завдяки фільму та книзі “Тихий Буг” вони матимуть змогу довідатися також про минуле українців, поляків та євреїв, що проживали поруч у цьому регіоні”.

На презентацію книги “Тихий Буг” до Бонна запросили Клезмерський ансамбль зі Львова. Його учасники співають різними мовами світу. Не випадково музична група разом із солісткою Олександрою Соміш також стали героями однойменної стрічки. На вечорі в Бонні німецька публіка тривалими аплодисментами супроводжувала кожен виступ Клезмерського ансамблю. Говорить студентка боннського університету Катерина Потапова:

“Я з Якутії. У нас мешкає дуже багато українців. За чисельністю вони становлять другу після російської громаду. Українці обіймають в Якутії провідні посади. Те, що я в дитинстві бачила по телевізору - українські танці, співи, казки – відрізняється від побаченого нині на цьому вечорі. Клезмерський ансамбль, як на мене, грає абсолютно сучасну і самобутню музику. Захід України, Львів видається зовсім іншою культурою. У мене склалось геть інше враження, аніж я думала про Україну раніше”.

Професор-германіст Манфред Кемпферт захоплений від зустрічі з малознаною досі культурою України. Він уважає, що потрібно більше повідомляти про країни Східної Європи:

“Це просто зовсім інший світ для нас! Це чудово, що я познайомився з новими людьми з України. Попри увесь негатив, який ми про них чуємо, їхня привітність та щирість є для мене вирішальною”.

Зі вступом Польщі до ЄС маловідома та водночас легендарна річка Буг позначатиме новий зовнішній кордон Європейського Союзу. Професор Сімон уважає, що наближення України до ЄС означає непевність та водночас нові шанси для обох сторін:

“Нині переважає, мабуть, непевність – як в Україні так і в ЄС. Україна побоюється, що двері перед нею зачиняться, бо Євросоюз її не бажає. ЄС боїться притоку десятків тисяч українців. Як на мене, то в кінцевому результаті переважають шанси співпраці для обох сторін. Тільки їх потрібно використати. Україна повинна докласти зусиль, так само як і ЄС, аби утворити позитивні сигнали для майбутнього”.

Те, що мешканців Західної Європи хвилює майбутній східний кордон, який простягається вздовж річки Буг, свідчать також і кадри, відзняті на прикордонній заставі. У фільмі прикордонники розповідають про хитрощі, до яких вдаються нелегали, аби перетнути кордон. Автор стрічки “Тихий Буг” Фрітц Пляйтґен переконаний, що основний тягар охорони кордону ляже на плечі польської сторони:

“Слід очікувати, що кордони стануть незабаром щільнішими, адже поляки взяли на себе зобов”язання не допустити нелегальної міграції за кордон. Проте рух через кордон пожвавиться, адже торгівля матиме розвиток. Я сподіваюся, що Україна матиме з цього користь, коли її безпосереднім сусідом стане ЄС”.

Аннетт Діттерт та Фрітц Пляйтґен наголошують на тому, що, незважаючи на нову політичну лінію між ЄС та Україною та Білоруссю, яка незабаром буде проведена вздовж річки Буг, культурна спільність прикордонного регіону не порушиться. Один із символів цього –відзнята німецькими журналістами спільна щорічна молитва прочан православної церкви трьох країн – Польщі, Білорусі та України. Фрітц Пляйтген:

в “Це є забагато – вимагати, аби впродовж короткого періоду могли бути створені суспільні відносини на зразок тих, які побутують у Німеччині. Я можу тільки сподіватися, що Україна використає свій шанс стати справді незалежною. Тобто люди матимуть змогу вільно пересуватися та вільно висловлювати свої думки. Якщо вони в чомусь обмежені, то їм бракує сил для здійснення перетворень. Це буде довгий і нелегкий шлях до демократії. Адже утискання свобод іншого при одночасному утримуванні влади не призводить до чогось путнього. Ми вже таке пережили в історії Європи. Але були й інші прклади. Вони демонструють те, що країни можуть вільно розвиватися, нарощуючи добробут, і стати достойними членами світової спільноти”.

Автори відеострічки та книги “Тихий Буг” розцінюють свій твір як внесок у справу розширення Європейського Союзу, у справу порозуміння між окремими народностями для їх мирного співжиття.

Маріанна Кавка