1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Терористична загроза в Німеччині: дискусія щодо заходів безпеки

Більшість коментарів у німецьких газетах присвячені темі тероризму, яка знову стала актуальною після арешту студента ліванського походження, котрий намагався вчинити теракт у поїзді.

Газета Märkische Oderzeitung з Франкфурта-на-Одері висловлює думку, що жорсткіші заходи безпеки стали б не зайвими в Німеччині:

Що особливо пригнічує у терористичному насильстві останнього часу, то це його близькість. Раніше нам намагалися навіяти спрощену думку, що мова йде про якусь групу, яку легко подолати чи вислати з країни. Тепер ми розуміємо, наскільки примітивними були такі переконання. Тепер зловмисникам навіть не потрібно сідати у літак, аби вчинити замахи в Німеччині. Багато з них тут і зростали. Їхня невдала адаптація в європейське життя не може слугувати виправданням тероризму, з яким держава повинна боротися всіма легітимними засобами. Це має бути і відеоспостереження, і обмін даними між поліцією та таємними службами, і облави. Коли мова йде про життя мирних людей, то тут всі засоби дозволені. Бо інакше, який сенс у свободі? – ставить риторичне запитання Märkische Oderzeitung.

Цю думку підтримує і Westdeutsche Zeitung:

Коли міністр внутрішніх справ Вольфґанґ Шойбле стверджує, що загроза ще ніколи не була такою близькою, то він помиляється. Вона була тут вже давно, просто зараз вона впала у вічі кожного. Враховуючи це, вже не вдасться зупинити процес розширення відеоспостереження. І це правильно. Окрім того необхідно створити оптимальні умови для обміну даними. Немає іншого шляху, окрім як створення центрального антитерористичного банку даних – переконана Westdeutsche Zeitung.

Газета Thüringer Allgemeine висловлює сумнів у дієвості додаткових заходів безпеки:

Нові дебати щодо заходів безпеки й далі рясніють старими ідеологічними ритуалами. Але як раніше, так і зараз залишається небезпека, що в гонитві за надійнішим захистом від терактів можна перейти певну межу. Мова йде не про те, що кількома камерами має бути більше чи менше, а про захист прав особистості. Може це й правда, що публікація фотографій підозрюваних в організації терористичних замахів допомогла арештувати терористів. Але, якби злочинці не вчинили кілька елементарних промахів під час підготовки терактів, то й відеоспостереження не надто б допомогло запобігти вибухам бомби у потягу. Такою, на жаль, є сумна правда життя, – підкреслює Thüringer Allgemeine.

Тему продовжує газета Frankfurter Rundschau:

Що сильніша уявна загроза, то вища готовність громадян офірувати свої права на користь боротьби з тероризмом... Той, хто бажав систематично за нами спостерігати, порушувати нашу приватну сферу, щоб нас охороняти, може впевнено заявити, що він своєї мети досягнув. Як виглядає у справі з бомбою у валізі: відеоспостереження дало можливість розшукати терориста. Водночас варто зауважити, що ці заходи не змогли б зашкодити терактам, вони лише дозволяють вислідити зловмисника, –

констатує Frankfurter Rundschau і веде далі:

Тож тотальне спостереження не сприяє ні нашій безпеці, ні свободі. А гроші на такі заходи могли стати в пригоді для того, щоб замість політичних заходів і заходів безпеки були реалізовані соціальні програми, які б створили передумови для мирного співіснування в Німеччині. Адже це теж превентивні заходи, – стверджує Frankfurter Rundschau.

Коментують загострення ситуації з терористичною загрозою в Німеччині й інші європейські газети. Так, у польському виданні Gazeta Wyborcza читаємо:

Після того, як уряд Шредера відмовився від участі в іракській війні, Німеччину вважали захищеною від терористичної загрози. Панувала думка, що терористи надаватимуть перевагу використанню транспортної інфраструктури та рекрутуванню нових прибічників у Німеччині й не чинитимуть у цій країні замахів. Перед терактами 11 вересня так воно й було: терористи, що вчинили їх познайомилися й спланували свої дії в Гамбурзі. Однак щонайпізніше нині, після невдалих терактів на регіональні поїзди, стало зрозуміло – Німеччина вже не є такою безпечною, - переконана Gazeta Wyborcza з Варшави.

Терористична загроза Європі має бути припинена в самій Європі, - переконана шведська газета Sydsvenska Dagbladet:

Досить живучим і розповсюдженим є міф про те, що існує взаємозв’язок між бідністю й тероризмом. Але люди, які готували замахи в Лондоні й Мадриді аж ніяк не бідували й не голодували. І не голод інших мотивував їх на ці вчинки. Позиція цих людей зумовлена не економічними, а ідеологічними факторами і є їхнім власним вибором. Для них ідеться передусім про те, щоб цілковито дистанціюватися від західних цінностей, - аргументує шведське видання Sydsvenska Dagbladet.

Огляд преси підготували Любомир Петренко та Леся Юрченко