1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Тернистий шлях України до Євросоюзу

Німецькі газети продовжують коментувати візит українського президента Віктора Ющенка до Німеччини, його виступ у Бундестагу та питання європейської перспективи України. Впливова ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ закликає німецьких політиків не лише на словах, а на ділі допомогти у розбудові відносин між Україною та Німеччиною:

Демонстративна прихильність Бундестагу до Ющенка була гарним жестом, який, можливо, для початку може замінити конкретні діла. Урядова коаліція залюбки запросила Ющенка, бо сподівалася, що за допомогою українського революційного героя полегшить своє становище у ”візовому скандалі”. Це помітно було за овацією, коли Ющенко закликав до свободи пересування... Дякуючи німцям за моральну підтримку, український президент висловив очікування, що визнання Німеччиною європейської перспективи України ”не змусить на себе довго чекати”. Ну що ж, подивимося, чи ті, хто так сильно аплодував свободі пересувань, дадуть Україні хоча б те, що вони вже давно дали Туреччині.

МЕРКІШЕ ОДЕРЦАЙТУНГ відстоює ”політику дрібних кроків” у зближенні України та ЄС:

Поспішні переговори про вступ України до Євросоюзу завдадуть обом сторонам більше шкоди, ніж принесуть користі. Що нині конче необхідно, так це підтримка Заходом розпочатих Ющенком і його прихильниками змін, міцніші економічні зв”язки, і, можливо, спрощений візовий режим для підприємців, науковців та студентів. Німецька сторона дала зрозуміти Ющенкові, що це було б доброю програмою на найближчі роки.

Газета ШВЕБІШЕ ЦАЙТУНГ бачить вирішення ”української дилеми” в привабливій альтернативі повному членству в Євросоюзі:

Європейський союз уже 14 років підтримує відносини з Україною. З 1998 року діє угода про партнерство. Близько одного мільярда євро переказав Брюссель до Києва. Тому правильно було б, якби європейці запропонували Україні європейську перспективу. Однак було б великою помилкою вже сьогодні фантазувати про можливе членство. Адже дискусія про кордони Європейського союзу всередині самого ЄС лише розпочалася. Крім того, ще зовсім не ясно, як розвиватиметься внутріполітична ситуація в Україні. Та й напружені відносини з Росією вимагають обережності. Тому тим важливіше, щоб ЄС нарешті випрацював привабливу альтернативу повному членству, яка була б чимось більшим, аніж простим партнерством.

ОСТЗЕЕ ЦАЙТУНГ теж звертає увагу на значне коло невирішених проблем в Україні, яке вказує на передчасність розмов про її вступ до ЄС:

Своїм визнанням себе прибічником як Європи, так і Росії український президент показав себе перед Бундестагом і як реалістичний політик, і як ланка між Сходом і Заходом. Без сумніву, шлях України до Євросоюзу дуже довгий. І після ”помаранчевої революції” Україна залишається економічно залежною від Росії. Новий реформаторський уряд у Києві має подолати розбіжності між прозахідно та проросійськи налаштованими групами населення. Економіка, якою заправляють кілька кланів, повинна бути модернізована, злочинність, безгосподарність та корупція мають бути зменшені. Це тернистий шлях – навіть для такої великої нації з глибинним європейським корінням.

Видання АХЕНЕР ЦАЙТУНГ вважає, що Ющенко вже довів, як можна досягати неможливого:

Ющенко, котрий не так давно мирним шляхом повалив стару номенклатуру, не робить помилок і не виказує свого нетерпіння. Він не називає жодних термінів, він говорить про послідовні кроки, які мають постійно наближати його країну до Європейського союзу. Він не тисне ні на кого якимись планами, водночас він закликає до історичної далекоглядності і говорить депутатам Бундестагу: ”Немає нічого неможливого!”. Якщо його слова потребують якогось доведення, то це постать самого гостя. Він пережив замах на нього за допомогою отрути, він – попри всі перепони, репресії і брехню – виграв президентські вибори у старого режиму. У нього, можна сказати, не було жодного шансу, але він все ж таки його використав.

На тлі візиту Ющенка і ”візового скандалу” газета БАЙЕРІШЕ РУНДШАУ бере під захист українців, які мешкають у Німеччині:

”Візовий скандал” у Києві був великою бідою для Йошки Фішера, але ще більшою - для українців, які живуть у Німеччині. Раптом їх змусили захищатися від підозри, що всі вони як не торговці людьми, то нелегальні робітники чи повії. Насправді правда інша: українці, які тут мешкають, часто вправні й висококваліфіковані робітники, вони працюють у пекарнях, на заправках і в кафе, в них абсолютно нормальні професії. Частка дурнів, ледарів та злочинців серед них така сама, як і серед представників будь-якої іншої нації. Господь Бог був щодо цього дуже мудрим. Бо жоден народ не може стояти над іншим.

  • Дата 10.03.2005
  • Автор Oгляд німецької преси підготував Віктор Тимченко
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/ALz9
  • Дата 10.03.2005
  • Автор Oгляд німецької преси підготував Віктор Тимченко
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/ALz9