Тернистий шлях грузинського вина на нові ринки | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 06.12.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Тернистий шлях грузинського вина на нові ринки

Цілковитою несподіванкою для грузинських виноробів п’ять років тому стала заборона на ввезення винної продукції з Грузії до Росії. Водночас це ембарго дало імпульс для пошуку альтернативних ринків збуту.

default

Квітень 2006 року став справді переломним в історії грузинського виноробства. Москва запровадила ембарго на вина з Грузії, і місцевим виноробам знадобилося кілька років, щоб подолати шок. Вони терміново заснували «Асоціацію виноробів Грузії», намагалися повернути свою продукцію на російський ринок. Але всі спроби виявилися безуспішними, тому з часом грузинські винороби таки спрямували свої зусилля на активний пошук нових ринків збуту.

Після російського ембарго багато грузинських виноробів опинилися на межі банкрутства

Після російського ембарго багато грузинських виноробів опинилися на межі банкрутства

Директор винної компанії «Тбілвино» Георгій Маргвелашвілі розповідає, що після запровадження ембарго його фірма опинилася на межі банкрутства. «Це був сильний удар по цілій галузі. Але його сила не була спустошливою, ми вижили й розвиваємося», – каже Маргвелашвілі. Утім, звісно, були й такі, що удару не витримали. Маргвелавшілі наводить дані, за якими із 150 компаній, які до запровадження ембарго займалися експортом вина, сьогодні працюють не більше 60. При цьому 80 відсотків усього експорту грузинського вина припадає на 10 компаній.

Україна нині найбільший ринок збуту

Нині Грузія продає за кордон удвічі менше вина, ніж це було 2005 року, коли його реалізація приносила 81,3 мільйона доларів. Водночас розширилася географія поставок. 2011 року Грузія експортувала своє вино у понад 25 країн. Для порівняння: 2005 року їх було близько 15. Найбільшим покупцем, частка якого складала понад три чверті всього обсягу проданого вина, була тоді Росія. Далі йшла Україна (11,5 процентів), а також Казахстан і США (по три відсотки).

На сьогодні частка України в експорті грузинських вин складає майже половину. Загалом 46 відсотків винного експорту з Грузії йде в українському напрямку. Частка Казахстану - 15, а Білорусі – 10 відсотків. Серед покупців грузинського вина є також Канада, Швеція, Німеччина, Тайвань і Сінгапур.

Амбітні плани

Грузія - світова колиска виноробства

"Грузія - світова колиска виноробства"

Обсяг експорту винної продукції зростає не так швидко, як того хотіла б грузинська влада. Наприкінці жовтня цього року президент Грузії Михайло Саакашвілі навіть звільнив з посади голову Департаменту вина и лози «Самтрест» Васила Манагадзе за те, що грузинське вино занадто повільно виходить на світовий ринок. Перед наступником Манагадзе, якого ще поки не призначили, постало нелегке завдання – забезпечити зростання експорту на 23 відсотки. Метою є до 2015 року збільшити експорт грузинського вина до 40 мільйонів пляшок за рік. Для порівняння: 2010 року за кордон продали 12 мільйонів літрів вина.

Водночас президент Саакашвілі неодноразово дякував Росії за запровадження ембарго, підкреслюючи, що воно допомогло підвищити якість грузинських вин. З такою тезою погоджуються й грузинські винороби, хоча вони вважають також, що якість могла би зрости за минулий час ще.

Для Грузії просування вина на світовий ринок – це справа честі, Тбілісі навіть позиціонує Грузію як «світову колиску виноробства». У пострадянських країнах грузинське вино реклами не потребує. А от знайти шлях до розбещених споживачів розвинених європейських і азійських країн – це вже складніше завдання. Найбільш перспективними покупцями для грузинських вин, окрім пострадянських держав, експерти називають США, Китай, Польщу, Німеччину й Великобританію.

Дійти до споживача

Винний туризм - один з кроків у напрямку популяризації грузинського вина

Винний туризм - один з кроків у напрямку популяризації грузинського вина

Ринок вина, особливо європейський, вирізняється високою конкуренцією. На ньому давно є свої лідери, передусім це – Франція та Італія. Лише заявами про якість вина з ними конкурувати непросто. Для просування своєї продукції Тбілісі використовує такі козирі, як давні традиції виноробства (йому, за оцінками фахівців, понад 8 тисяч років), а також велике різноманіття сортів винограду (до 500 назв). Деякі з цих сортів є унікальними, приміром – сапераві.

«Справа не в тому, щоб переконати когось, що грузинське вино краще за італійське чи французьке», – пояснює Георгій Маргвелашвілі. Головне питання – наскільки наш продукт самобутній і цікавий для споживача». Під час популяризації вина з Грузії роблять ставку зокрема й на винний туризм, коли іноземці відвідують Грузію, переслідуючи мету спробувати місцеві сорти вина. Утім, фахівці мусять визнати, що в Грузії бракує засобів, а також досвіду й знань для більш активної реклами свого вина.

На сьогодні ціна пляшки грузинського вина на європейському ринку складає від 10 до 15 євро.

Автори: Амалія Оганджанян, Леся Юрченко
Редактор: Тетяна Бондаренко

DW.COM