1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

„Термінатор“ не знає пощади

Європейські видання коментують ситуацію, яка склалася навколо узгодження бюджету ЄС. Ця непросте питання у четвер буде першим на порядку денному саміту Євросоюзу в Брюсселі. Численні коментарі присвячені також страті у Сполучених Штатах відомого своїми літературними творами засудженого Стенлі Вільямса. Паризька газета LA CROIX пише про фінансову суперечку в Євросоюзі:

„Європа функціонує від кризи до кризи. При чому в кожній суперечці представники окремих країн беруть на себе роль або добрих, або злих героїв. Проте кожного разу спільна воля не лише триматися купи, але і разом просуватися вперед, перемагала. Це знову і знову доводить, що Європа – це не лише механізм маленьких компромісів на користь економічної співпраці. Це вже давно не лише зона вільної торгівлі. Це постійний пошук спільних рішень, постійний рух і численні випробування. Самміт у Брюсселі буде нічим іншим, як черговим „поворотним пунктом”. Європа і далі існуватиме, адже вона є демократичною амбіцією, для якої немає альтернативи”, - зазначає LA CROIX.

Британське ліберальне видання THE GUARDIAN називає бюджетну суперечку недоречною і пропонує європейським лідерам натомість більше уваги приділити актуальним проблемам:

„Незмінно високий рівень безробіття є найболючішою проблемою, від якої Європейський союз нарешті має перестати відводити очі. Якщо постійно підміняти цю потрібну дискусію дрібними суперечками, то весь політичний процес у Європейському союзі не зрушиться з мертвої точки. Безробіття серед молоді було однією з причин недавніх заворушень на околицях французьких міст. Рівень безробіття в Європі в середньому сягає близько восьми відсотків, але найбільш актуальною ця проблема є для молоді. В пошуках роботи в ЄС перебуває кожна п’ята молода людина віком до 25 років, а в деяких регіонах, приміром, на Сході Німеччини ситуація ще гірша”, - констатує THE GUARDIAN.

Австрійська газета DER STANDARD зазначає, що для досягнення компромісу лідерам країн ЄС необхідно дотримуватися політичних засад, на яких базується європейська спільнота:

„Великий потенціал Європейського союзу полягає у тому, що він пропонує політикам модель подолання націоналізму – пріоритетом є стабільний розвиток цілої Європи. Проте існує небезпека, що всередині європейський проект виявиться пустим і крихким. Як би там не було, завдання залишаються незмінними. Можливо, під час особистого спілкування на саміті лідери європейських держав усвідомлять свою відповідальність за цю модель розвитку і повернуться-таки до тих засад, на яких створювалася організація”, - сподівається оглядач DER STANDARD.

До іншої теми. Увагу європейських видань привернула страта у Сполучених Штатах засудженого до смертної кари Стенлі „Тукі” Вільямса. Італійська IL MESSAGGERO пише:

„Страта Стенлі Вільямса у каліфорнійській в’язниці Сан Квентін глибоко вразила європейців. 1981 року його було засуджено на смерть за вбивство чотирьох людей. Проте цей чоловік у тюрмі морально та інтелектуально настільки змінився, що навіть став письменником, якого неодноразово номінували на Нобелівську премію миру. Багато років очікуючи смерті у тюремній камері, він вже не був таким, яким його судили. Коли настав час виконання вироку, губернатор Каліфорнії Арнольд Шварценеґґер відхилив його клопотання про помилування. Очевидно, лише з тих міркувань, що більшість каліфорнійців підтримує смертну кару”, - зазначає IL MESSAGGERO.

Тему продовжує німецька MANNHEIMER MORGEN:

„У США немає пощади навіть для того, хто зі своєї тюремної камери намагається застерегти інших від злочинного способу життя. В той час як майже всі країни західної цивілізації відмовилися від застосування смертної кари, американська демократія повернулася до безглуздого правосуддя помсти, місце якої у минулому. Це важко збагнути, -

пише MANNHEIMER MORGEN і далі припускає:

Мабуть, теза про властиву американцям логіку справедливості (око - за око), коріння якої у старому заповітові, так само слушна як твердження про те, що американці мають абсолютно відмінне від європейського ставлення до насильства. У політиці США, як і в світогляді американців, впізнається інстинктивне бажання насильницького розв’язання проблем. До того ж, для приборкання цього інстинкту просто бракує культури”, констатує німецьке видання.

Схожої думки дотримується NORDWEST-ZEITUNG з Ольденбурґа:

„Що дає смертна кара? По суті, держава дозволяє собі помсту в ім’я справедливості. Однак страти засуджених не відлякують потенційних злочинців і аж ніяк не здатні зробити суспільство менш брутальним. Можливо, це проста випадковість, що у ролі господаря життя і смерті цього разу виступив сам „Термінатор” на посаді губернатора Каліфорнії. Але це дуже знаково для США, де керівники держави вважають насильство у різних його варіаціях легітимним політичним засобом”.

Євген Тейзе