1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Сільське господарство не готове до вступу України до СОТ

На порозі вступу України до Світової організації торгівлі експерти попереджають: поряд з виграшами й перевагами для одних галузей, це принесе значні проблеми іншим, які не зможуть конкурувати з іноземною продукцією. Одним з найуразливіших секторів вітчизняної економіки вважається сільське господарство.

default

У чому слабкість українського сільськогосподарського виробництва, і як виправити це становище, "Німецька хвиля" запитала головного наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування Національної Академії наук України Любов Молдаван:

„Це обумовлюється тим, що, по-перше, ця галузь ще не вийшла з кризової економічної ситуації. З іншого боку, ще не закінчилися процеси трансформації і закріплення відносин власності і формування нових організаційно-правових форм.”

ВІтчизняні виробники втатять третину ринку в Україні

За прогнозом вченого, окремі види сільськогосподарської продукції вітчизняного виробництва втратять до 30 відсотків внутрішнього ринку, поступившись закордонним аналогам, які є і дешевшими, і якіснішими. Любов Молдаван пояснює причини такого, здавалося б, парадоксу:

„На сьогоднішній день значна, переважна частина сільськогосподарської продукції перейшла у дрібнотоварне виробництво, а трудомісткі галузі - практично повністю. Якщо взяти картоплю, то картопля на 98.8 відсотка виробляється в особистих селянських господарствах. Крім картоплі, тут зосереджено більше 70 відсотків виробництва молока, м’яса, овочів і фруктів. Тобто практично всі трудомісткі галузі перейшли у особисті селянські господарства, тобто носять дрібнотоварний характер”.

За словами економіста, таке дрібнотоварне виробництво продукції стане надзвичайно уразливим після вступу до СОТ, коли на вітчизняний ринок буде відкрито вільний доступ для добре відсортованої, стандартизованої продукції з інших країн.

Найбільші проблеми виникнуть в молочній галузі

Особливо уразливою є молочна галузь. Адже для того, щоб відповідати СОТівським санітарним нормам і стандартам, свіжонадоєне молоко, яке відправляється на переробку на молокозавод, не повинно мати контакту з повітрям. Забезпечити це може тільки машинне доїння. А воно, в свою чергу, є недоступною розкішшю для виробників продукції - адже більша частина молока надходить на наші молокозаводи з особистих селянських господарств. Власне, невідповідність продукції стандартам якості стосується не лише молока. Говорить Любов Молдаван:

„У нас не закінчено роботу із стандартизації продукції, половина стандартів ще не узаконені, не створені лабораторії з визначення якості продукції. Їх у нас зараз більше, ніж по всій Європі, але ж це не сертифіковані лабораторії. Вони теж повинні одержати певний документ і нове обладнання для того, щоб робити ту оцінку, яка повинна бути. У нас на фермах також не скрізь дотримуються вимог щодо дотримання якості продукції, не кажучи про те, що нітратне забруднення так само має місце. Тобто щодо якості - до нас будуть серйозні претензії”.

Якщо додати сюди застарілу матеріально-технічну базу, пов’язані з цим перевитрати пального і втрати урожаю, використання сільськогосподарських технологій вчорашнього дня, що не дозволяють конкурувати вітчизняному сільському господарству за продуктивністю, і зіставити це з експортними субсидіями та іншими формами державної підтримки з боку країн Європи для своєї сільгосппродукції, то українське сільське господарство опиняється перед загрозою втрати цілих сегментів ринку. В цій ситуації, переконана Любов Молдаван, Україні потрібно визначитися з пріоритетами, і саме на них сконцентрувати зусилля:

„Звичайно, в умовах які нас очікують, потрібна буде дуже професійна і грамотна робота, щоби визначитися, на яких видах продукції сконцентруватися при тих можливостях, які на сьогоднішній день мають ті чи інші господарства. Треба визначитися, щоб за рахунок тих можливостей, які є на сьогоднішній день, забезпечити конкурентноздатність кількох видів продукції”.

Конкурувати на ринку, вважає економіст, зможуть українські зернові (пшениця, ячмінь, кукурудза, овес), олійні культури (соняшник, рапс, соя). Також мають шанси зберегти свої позиції на ринку птахівництво і свинарство. Натомість виробництво молока, яловичини, а також овочів і фруктів має достатньо слабкі позиції.

Але найпарадоксальніше, що, незважаючи на всі ці виклики, на державному рівні зовсім не ведеться інформаційно-роз'яснювальна робота серед селян:

"Сьогодні, якщо не організувати таку роботу, то це може бути ще один дуже небажаний удар. Так не повинно бути. Людей треба готувати".