1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Сценарій відомий: спочатку Ірак, тепер Іран...

Головною темою коментарів у німецькій пресі є погроза американського президента Джорджа Буша застосувати зброю, щоб припинити іранські ядерні програми, які, як підозрює Вашингтон, використовуються для створення атомної зброї. Газета ВЕСТДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ різко критикує американську адміністрацію:

Терор в Іраку, терор у Саудівській Аравії, терор у Палестині. Але уряд Джорджа Буша нічого не навчився з помилок свого першого легіслатурного періоду. Навпаки: він і досі вірить, що за допомогою війни на Близькому Сході можна встановити мир. Після повалення Саддама Хусейна у своєму ”хрестовому поході” проти ”осі зла” Буш тепер взяв на приціл Тегеран. І ніхто не повинен мати ілюзій, що в планах агресії, які щойно стали відомі, йдеться лише про погрози. На що здатна керівна кліка у Вашингтоні – з її місіонерським запалом, з її поганим уявленням про політичну реальність та нахилом до воєнних авантюр – вона вже давно довела.

Видання ДАЙСТЕР-УНД-ВЕЗЕРЦАЙТУНГ іронізує щодо розбіжності цілей і методів їхнього досягнення в американській політиці:

Роль судового пристава для всього світу подобається президенту Бушу. Американська армія як визволитель в ім”я демократії та свободи. Само собою зрозуміло, що це абсолютні цінності нового, цивілізованого світу. Але чи має право американська наддержава одноосібно вирішувати, хто в цьому світі належить до гарних, а хто до поганих? Новий держсекретар Буша Кондоліза Райс вже визначилася зі списком: Іран, Бірма, Куба, Північна Корея, Зімбабве, Білорусь. Політика за принципом як Бог на душу покладе? Ні, звичайно, ні. Але – за американськими правилами гри. Це не може закінчитися добре.

МІТТЕЛЬДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ вказує на очевидні паралелі з підготовкою до війни в Іраку:

Сценарій не новий. Розвиток подій, які передували війні в Іраку, був схожим. Але те, наскільки війна не годиться для вирішення на тривалу перспективу політичних проблем, можна щодня побачити у межиріччі Тигру та Євфрату. Позиція Вашингтона дає право зробити два висновки: це може бути лише натяк Тегерану, аби він не простягав руки до атомної зброї і відкрив свої ядерні програми для контролю. Але якщо справді все йде до воєнної операції проти Ірану, то США ризикують потерпіти ще більше фіаско, ніж в Іраку.

Видання АБЕНДЦАЙТУНГ переконане, що Буш готується до війни:

Ознаки вказують однозначно: Буш думає про воєнну операцію проти Ірану. Звичайно, в нього є фахівці, які можуть вказати йому на ризики. На те, що Іран ще більший, ніж Ірак, що й іранці не люблять, коли на них нападають, що він одним ударом може поламати всі симпатії, які є в молодих іранців до Заходу. Але факти ніколи не заважали Бушу робити своє. Адже він веде ”хрестовий похід”, - іронізує АБЕНДЦАЙТУНГ.

Газета ТЮРІНҐІШЕ ЛАНДЕСЦАЙТУНГ закликає дати шанс Німеччині, Франції та Великобританії, які ведуть з Іраном переговори про його атомні програми:

Звичайно, Іран як атомна держава буде великою і непередбачуваною загрозою – передусім для Ізраїля. Але той, хто вже нині говорить про воєнні операції, той свідомо чи несвідомо заважає тим, хто шукає мирного вирішення проблеми. Розумнішим був би інший шлях: відкрити Ірану перспективи економічної співпраці, якщо він погодиться заморозити свої ядерні програми.

До української теми. Попри позитивний вотум Європейського парламенту міністр закордонних справ Австрії Урсула Пласнік виступає проти конкретних перспектив для України щодо її вступу до Євросоюзу. У розмові з газетами ТАҐЕСШПІҐЕЛЬ та ГАНДЕЛЬСБЛАТ вона замість цього вимагає ”свідомо вичерпати увесь потенціал” угоди про сусідство:

Президентські вибори в Україні і їхній перебіг були дуже зрозумілим сигналом відданості українців європейським цінностям. Нині головне полягає в конкретній співпраці. У рамках європейської політики сусідства в нас є для цього нові можливості. Цей потенціал ми повинні свідомо вичерпати, зокрема в економіці, у створенні спеціальної зони вільної торгівлі, у полегшенні виходу на європейські ринки. З іншого боку, йдеться про розвиток правової держави і проведення інституційних реформ в Україні. Європейську орієнтацію України можна забезпечити політикою нового сусідства, - переконана міністр закордонних справ Австрії Урсула Пласнік.

  • Дата 20.01.2005
  • Автор Огляд німецької преси підготував Віктор Тимченко
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/ALzn
  • Дата 20.01.2005
  • Автор Огляд німецької преси підготував Віктор Тимченко
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/ALzn