1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

„Суспільні питання хвилюють мене”. У Німеччині вшановують пам’ять художника Йорґа Іммендорфа

14 червня у Дюссельдорфі відбудеться церемонія вшанування пам’яті Йорґа Іммендорфа, померлого наприкінці травня у віці 61-ого року. Критики називають його найвизначнішим серед німецьких художників післявоєнного періоду.

default

Йорґ Іммендорф

У Багатьох його ім’я асоціюється передусім із циклом політичних картин під назвою „ Кафе Німеччина”, яку він розпочав у 1977 року. Написані протягом шести років 19 картин циклу - це 19 історій, що відображають дійсність післявоєнної Німеччини. Світ очима Іммендорфа – це сцена, де відбуваються дійства реальної історії. Художника надзвичайно хвилювала тема об’єднання рідної країни:

„Поділ Німеччини я завжди сприймав як проблему світового масштабу. Поділені частини країни були наче буферні зони, наче бампери двох світових авто, яким загрожує неминуче зіткнення. Я не міг зрозуміти тих, хто не бачив, наскільки актуальною та важливою є ця тема”.

Іммендорф народився 1945 року у нижньосаксонському місті Блекеде. У 60-ті роки майбутній митець навчався спочатку у Тео Отто мистецтву сценічних декорацій, а згодом став чи не найвідомішим учнем Йозефа Бойса у Дюссельдорфській академії мистецтв. З того періоду запам’ятався епізод, коли Іммендорф на одному з малюнків, який йому зовсім не сподобався, зробив напис Hört auf zu malen (Облиште малювання).

Він хотів було зняти його з мольберту, але Бойс, зайшовши до класу і побачивши малюнок з написом, зупинив його „ Йорґ! Залиш, так дуже добре!”.

Часто на картинах Йорґа Іммендорфа можна знайти гасла та запитання, що стосуються місця художника у суспільстві. вони так і звучать „митець, де твоє місце?”

Мене хвилюють суспільні питання, мене надзвичайно хвилюють події, що відбуваються”

У ті пізні 60-ті та 70-ті роки численних політичних та мистецьких акцій та протестів саме, коли створювався цикл картин „Кафе-Німеччина” почав активно розвиватись вид мистецтва, який мав сильний агітаційний характер, а саме плакатне мистецтво з численними гаслами, символами, що засвідчували історичні події того часу. Тоді Іммендорф здружився зі східнонімецьким художником Ральфом Вінклером, відомим під псевдонімом „Пенк”:

„Тоді ми навіть, оминаючи таким чином кордон, уклали такий собі „німецько-німецький договір”, який 1979рокувийшов друком у видавництві Роґнера та Бернгарда. Цей діалог між нами відбувався за допомогою гуаші та фотографій. Саме у той час була започаткована серія картин „Кафе Німеччина”.

Йорґ Іммендорф вже дуже скоро став суспільною подією. У Гамбурзі він відкрив свій бар, одночасно викладав у Франкфурті, зробив сценічні декорації для фестивалю у Зальцбурзі, а з 1996 по 2003 рік викладав в академії мистецтв Дюссельдорфа. З 1997 року художник захворів на тяжку хворобу АЛС (аміротрофічний латеральний склероз), яка спричинила прогресуючий параліч кінцівок та вразила дихальну систему. Іммендорф не здавався і боровся із хворобою, заснував фонд з її дослідження.

Йорг Іммендорф був особистістю, яка завжди привертала до себе увагу. Дехто вбачав у ньому лише прекрасного сценічного декоратора, водночас для інших він став найважливішим політичним художником сімдесятих, художником, який малював історію.

Той запал і та енергія, з якою вчитель Йозеф Бойс зображав суспільне життя, супроводжували й Іммендорфа:

„Я викладаю недарма, мені потрібний цей зв’язок з молодими силами. Вони знову і знову додають мені бадьорості. Якось Бойс чи може Лембрук влучно сказали - „ Це як передавати полум’я далі”.

Останні твори художника майже усі автобіографічні. Вони зовсім незвичайні, скоріше містичні. П’ять років тому він одружився з болгарською художницею Одою, молодшою за нього на 30 років. В них народилась дитина. Йорґ намагався малювати до останнього, знову й знову знаходити натхнення для творчості, встояти на драбині життя:

„Навіть на драбині у моїй майстерні є напис „перемога”, аби я зовсім не впадав у депресію. Це між собою пов’язано. Я сприймаю це досить серйозно. Кожна моя картина, то вже є перемога”.

„Я живу завдяки мистецтву”, сказав якось Йорґ Іммендорф в одному з інтерв’ю. У своєму мистецтві художник буде жити і після смерті.