1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Суперечки навколо газети, якої нема

Український медіа-ринок продовжує приваблювати німецьких інвесторів. Слідами концерну Axel Springer та видавничої групи Handelsblatt готується піти ще один потужний гравець – WAZ-Mediengruppe. Концерн з Ессена теж планує видавати в Україні газету і зараз вивчає ситуацію. Але процес підготовки затьмарив конфлікт.

Штаб-квартира WAZ у Ессені.

Штаб-квартира WAZ у Ессені.

WAZ (Westdeutsche Allgemeine Zeitung) – один з найбільших медіа-концернів у ФРН. У Рейнській області, де розташована його штаб-квартира, загальний наклад щоденних газет становить близько мільйона примірників. Утім Німеччиною концерн не обмежується й розширює бізнес за кордоном, особливо в Південно-Східній Європі: Угорщині, Хорватії чи Румунії.

Україна має стати першою пострадянською країною, де WAZ-Mediengruppe випускатиме газету. Андреас Рудаш, комерційний директор холдингу WAZ у Південно-Східній Європі, називає Україну „цікавим ринком, у якого є майбутнє”. Зараз проект на стадії збору інформації:

„Ми ведемо розмови з різними видавництвами, з людьми, які хотіли б видавати газету в Україні. Але ми ще нічого не вирішили – що і коли ми будемо робити”.

Представник чи партнер?

Одного з людей, про яких говорить Рудаш, звати Борис Фельдман. Він – успішний видавець російськомовної преси у ФРН („Русская Германия”) й уже співпрацює з WAZ на німецькому ринку. Разом вони готують до виходу російськомовну газету у землі Північний Рейн-Вестфалія.

Фельдман хоче співпрацювати з WAZ і в Україні й давно почав до цього готуватися: проводити дослідження ринку, шукати редакторів. Як він це робив – тут його оцінки та оцінки тих, з ким він співпрацював, розходяться.

Київський журналіст Олександр Драников, який раніше був заступником головного редактора впливового видання „Бизнес”, розказав „Німецькій хвилі” таку історію:

„Борис Фельдман, назвавшись офіційним представником WAZ, дав команду, щоб люди (загалом 16 редакторів) звільнялися з їхніх редакцій та від 4-го вересня починали працювати над проектом у штатному режимі, тобто щодня на роботі в редакції нової газети... Від 4-го вересня до 15-го листопада їм не було заплачено жодної копійки. Звичайно, почалися масові протести, після чого Фельдман частину суми виплатив. Але повністю заборгованість із зарплатні він так і не погасив”.

„Немає зарплат, немає боргів”

Драников стверджує, що Фельдман заборгував йому та колегам близько 120 тисяч доларів – це зарплата, витрати на бізнес-план і дослідження ринку. Якщо гроші не буде повернуто, він погрожує звернутися до суду. Журналіст каже, що неодноразово звертався до німецької сторони з проханням розібратися в ситуації, але відповіді так і не отримав.

У свою чергу Борис Фельдман каже, що про названу Драниковим суму вперше почув від „Німецької хвилі” й теж може звернутися до своїх адвокатів. По-перше, каже Фельдман, він не виступав від імені німецького медіа-концерну WAZ:

„Я загалом завжди виступаю від власного імені. Я не є представником WAZ. Я є партнером WAZ, співвласником видавництва, що видаватиме спільно з WAZ газету у ФРН й планує випуск щоденної газети в Україні”.

По-друге, продовжує Фельдман, він справді співпрацював з Драниковим та іншими журналістами, але за замовлену роботу розрахувався. Він також каже, що у його фірми немає співробітників в Україні, які б працювали над будь-яким спільним з WAZ проектом: були лише, як він сказав, „окремі доручення”. Тому всі претензії Фельдман називає „чорним піаром”:

„Оскільки немає зарплат, немає і жодної заборгованості. Що стосується гонорару, то пан Драников та його колеги, які разом працювали й разом пішли, вони все отримали.”

Рішення через 2-3 місяці

Тим часом Драников визнає, що він та його колеги вчинили легковірно, звільнившись з попередньої роботи і почавши працювати, не маючи контрактів:

„Безумовно, це більше ніж наївно... Але чесно кажучи, підкупило ім’я WAZ – великий концерн і „живі німці”.

„Живі німці”, які спілкуватися з українськими журналістами, справді були. Це підтвердив і Андреас Рудаш. За його словами, люди з WAZ вивчали ситуацію на українському медіа-ринку, але ні на той момент, ні зараз, принципового рішення про те, якою буде українська газета WAZ ще немає.

Через 2-3 місяці він представить результати дослідження ринку керівництву в Ессені й там вирішуватимуть долю українського проекту. Чи це буде нова газета чи вже існуюча, яким буде її спрямування і тираж – все це, за словами представника концерну, ще не визначено.

До конфлікту кількох українських журналістів з їхнім німецьким партнером у WAZ ставляться спокійно. Андреас Рудаш, який проводить збір інформації в Україні, каже, що не знає про проблеми Драникова:

„Я ніколи в житті не зустрічався, не знаю, не чув”.

Рудаш не вірить у те, що Борис Фельдман у контактах з українським журналістами виступав від імені WAZ. Він наголосив, що в концерну „немає підстав сумніватися в діях пана Фельдмана”.