1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Супервулкани: надія на системи раннього попередження

Під потоками вогняної магми загинули мільйони. Половина планети вкрилася попелом, пил в атмосфері почав затримувати сонячне проміння, й клімат різко похолоднішав. Настала „вулканічна зима”. Десятиліттями людство приречене на боротьбу з голодом...

default

Такий апокаліптичний сценарій не обв”язково має справдитися, але назвати його цілком нереальним теж було б помилкою. Лише в Європі до чергового виверження можуть готуватися два супервулкани, вважають експерти Національного географічного товариства в Лондоні. Такі дані були оприлюднені в дослідженні, що його було здійснено за дорученням британського уряду. Де розташовані ці супервулкани, і що криється за цим фаховим поняттям, пояснює геолог кільського Інституту ім. Лейбніца, професор Тор Ханстін:

“Супервулкани це ті, які можуть дуже швидко вивергати надзвичайно велику кількість магми та газів. У географічних атласах ви їх не знайдете, бо ці вулкани не виявляють себе горами з жерлом замість верхівки. Заповнені магмою порожнини сховані під землею на глибині від п”яти до двадцяти кілометрів. Виникають вони, зазвичай, унаслідок наповзання одного тектонічного плато на друге. Край нижнього поринає в мантію, й за високих температур, які панують там, тверді породи починають плавитися. Цей процес триває десятками тисячоліть, але колись земна кора не витримує тиску, й величезна кількість магми виривається назовні. Руйнівну силу такого виверження можна порівняти хіба що з падінням на Землю великого астероїда. В Європі, дійшли висновку британські геологи, один такий супервулкан утворився в районі Неаполя, другий - у східній частині Середземного моря поблизу острова Кос.”

За всю історію людства супервиверження траплялися двічі: 26 з половиною тисяч років тому в Новій Зеландії вибухнув вулкан Таупо, а ще раніше, 74 000 тому, на місці сьогоднішнього острова Суматра, вулкан Тоба. Тривала “вулканічна зима”, яка охопила тоді значну частину планети, трохи не спричинила вимирання предків людини. Генетичні дослідження свідчать, що на Землі залишилося всього від п”яти до десяти тисяч Homo sapiens. Кількості попелу, що його вивергнули ці два супервулкани, вистчило б, аби покрити територію Німеччини шаром чотири метри завтовшки. Професор Тор Ханстін:

“Під час таких величезних вивержень утворюються мільйони тонн попелу та газів. На якийсь час небо затягують чорні хмари. Вони не дають сонячному промінню прогріти землю, й клімат стрімко холоднішає. Комп”ютерні симуляції показують, що в північній півкулі температура може впасти на десять градусів Цельсія. До того ж в атмосферу потрапляє велика кількість газів сірки та хлору, які у вигляді кислотних опадів отруюють землю. На вкритих попелом полях гинуть урожаї. Для цього достатньо шару в один сантиметр. 74 тисячі років тому на великій частині Індії та південного Китаю шар попелу становив п”ятнадцять сантиметрів. Якби вибух Тоби стався сьогодні, на межі виживання опинилося б більше мільярда людей.”

На щастя, каже Тор Ханстін, виверження супервулканів трапляються дуже рідко. Такого велетня, як Тоба, - приблизно кожні 500 тисяч років. Але на планеті існує чимало потужних вулканів, які “спялть” під земною товщею Камчатки та Філіппін, південноамериканських Анд та Індонезії, Японії та, зокрема, Йеллоустоунського національного парку в США. Останній привертає до себе особливу увагу науковців, адже теоретично цей супервулкан мав би прокинутися вже десятки тисячоліть тому. Заспокоївся він назавжди, чи вибухне, як це прогнозують деякі геологи, за 50-70 років, напевне невідомо. У своєму дослідженні британські геологи попереджають: вірогідність того, що чергове супервиверження на планеті відбудеться ще в цьому столітті, становить один до шести. Але коли щодо того, як розбивати астреоїди, що прямують до Землі, вже існують наукові проекти, то відвернути цю природну катастрофу практично неможливо. “Нам залишається уважно спостерігати за діяльністю підземних вулканів, - каже експерт Інституту ім. Лейбніца Тор Ханстін. – І, як довів приклад цунамі в Індійському океані, не зволікати зі створенням глобальної системи раннього попередження”:

“Сучасна техніка тим добра, що вона дозволяє реєструвати всі землетруси та найменші рухи земної кори. Ознаки того, що якийсь із супервулканів активізує свою діяльність, будуть помітні одразу. Головна проблема, як завжди, полягає в тому, щоб налагодити системи евакуації населення на місцях. До грудневих подій влади Індонезії та Таїланду теж не ставилися поважно до загрози цунамі. Люди взагалі схильні забувати, що наша планета не є якимось статичним об”єктом. Земля постійно перебуває в процесі формування. Ми можемо лише намагатися пристосуватися до нього.”

У тому, що планета постійно змінюється, можна переконатися й на іншому прикладі: уперше за всю історію людства верхівка найвищої африканської гори Кіліманджаро майже не була вкрита снігом. Тривожні новини надходять також з Гімалаїв. З Індії повідомляє Криститна Крузе:

“Глобальне потепління обертається дедалі драматичнішими наслідками. Танення льоду відбувається не тільки на північному та південному полюсах. З катастрофічною швидкістю зменшуються й величезні колись льодовики Гімалаїв. Катарина Кадоссо, співробітниця Всесвітнього фонду дикої природи:

“Нам і раніше було відомо, що гімалайські льодовики тануть. Але дані останнього дослідження свідчать, що цей процес відбувається набагато швидше, ніж експерти гадали. Інтенсивне танення спостерігається на 67% льодовиків.”

У Гімалаях містяться треті за обсягом після полюсів планети запаси прісної води. У цих горах беруть початок сім найбільших річок Азії. Зокрема, одна з центральних водних артерій Китаю Янцзи та найдовша - дві з половиною тисячі кілометрів - річка Індії Ганг. “Життя мільйонів людей у цих країнах залежить від вод гімалайських льодовиків, і якщо ми не зупинемо їхнього танення, катастрофи не уникнути”, - каже Катарина Кадоссо:

“Спочатку річки розбухатимуть, і люди, що мешкають на їхніх берегах, потерпатимуть від повеней. Згодом, через брак води, швидкість течій зменшиться, й не зможуть нормально функціонувати водогони. Це одразу відіб”ється на промисловості та сільському господарстві. Якщо взяти до уваги суто економічні втрати, то вони будуть величезними.”

Після того, як мине період повеней, річки почнуть дуже швидко висихати. За підрахунками експертів Всесвітнього фонду дикої природи, щороку вони відступатимуть на 10-15 метрів. Поля залишаться без зрошувальних систем, а населення – без урожаїв. “Перелік лих, що їх потягне за собою зникнення великих гімалайських льодовиків, є дуже довгим, - каже Катарина Кадоссо. - Ми, як і інші природоохоронні організації, вимагаємо, щоб відповідальні міністри 20 провідних промислових країн світу терміново сіли за стіл переговорів і домовилися про радикальне скорочення шкідливих викидів в атмосферу”:

“Ми ще можемо щось удіяти. Зупинити танення льоду в найвищих горах світу цілком реально. Все залежитьвід того, які енергоносії використовувати, і як найкраще заощаджувати енергію. Експерти Всесвітнього фонду дикої природи переконані, що глобальне потепління клімату не є, як це дехто стверджує, “необоротним природним процесом”.

За матеріалами німецької преси