1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Судан проти Судану: кому дістанеться нафта?

Незабаром міжнародній спільноті доведеться вивчити назву нової столиці - Джуба. У Південному Судані триває референдум про незалежність, результати якого передбачувані. Найбільша інтрига - кому дістануться нафтові запаси.

default

Підвенні Суданці тримають прапор майбутньої країни

Уже невдовзі найбільша за територією країна Африки - Судан може зникнути зі світової мапи унаслідок поділу країни на дві частини: переважно мусульманську консервативну північ та ліберальніший південь, де проживає чисельна християнська громада. Референдум про незалежність став наслідком мирних угод від 2005 року, які поклали край десятиліттям громадянської війни. Крім того, етнічні чистки у провінції Дарфур, які самі дарфурці називають "геноцидом", призвели до масового відтоку біженців не лише до Уганди, але й до Єгипту та Ізраїлю, де на півдні Тель-Авіва вже існує своєрідне африканське гетто.

Sudan Referendum

У черзі проголосувати

Тепер чимало біженців повертаються на південь Судану, аби проголосувати за незалежність країни. "Це головний день, якого ми чекали. Два мільйони осіб за нього загинули. 50 років у війні", - каже мешканка півдня. "Більшість людей, з якими ми спілкувалися, хочуть уникнути конфліктів та ворожнечі. Люди бачили достатньо війн, і вони втомилися. Ми маємо підходити з позитивом і підтримувати їх. Війна і конфлікти - це не єдина можливість", - заявив екс-генсек ООН Кофі Аннан, який разом з колишнім президентом США Джиммі Картером спостерігає за ходом референдуму на півдні Судану.

Економіка у руїнах

Громадянська війна залишила економіку африканської держави у руїнах. За даними 2004 року, понад 40 відсотків суданців живуть за межею бідності, доступ до питної води подекуди мають менше 10 відсотків населення. За оцінками ООН, на півдні Судану 15-річна дівчинка має більше шансів померти, ніж скласти матуру.

Jimmy Carter Kofi Annan Sudan

Кофі Аннан (л) та Джиммі Картер (п) у Судані

І все ж Судан, навіть розділений на дві частини, має чималі шанси для розвитку, зазначають оглядачі. Насамперед через розвиток нафтової галузі. Вже сьогодні експорт нафти та похідної від неї сировини утворює головну статтю бюджету країни. Вже нині у Судані працюють нафтовидобувні станції, що належать китайським інвесторам. З боку вони виглядають модерними та безпечними, одначе місцеві мешканці нарікають: ці станції видобувають нафту, забруднюючи довкілля. Гроші ідуть за кордон, місцевим залишаються лише забруднені річки і сморід. Саме тому суданці півдня сподіваються, що разом з незалежністю прийде і міжнародна підтримка і "соціальніші" інвестиції. Адже у тому, що південь Судану проголосує за відокремлення вже ніхто не сумнівається.

Мирне розлучення?

Тим часом президент Судану Омар Аль-Башір заявив, що готовий погодитися з будь-яким вердиктом волевиявлення. Разом з тим, досі невідомо, як обидві країни ділитимуть нафтові резерви, які розташовані на ймовірному кордоні майбутніх двох держав, тим більше, що експортна труба пролягає з півдня саме територією північного Судану. Найбільшим побоюванням міжнародного співтовариства є те, що саме суперечка через контроль над нафтою може призвести до нового спалаху насильства.

Дмитро Каневський / afp, reuters, ap
Редактор: Тетяна Бондаренко

DW.COM