1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Світ

Стрілянина в Лас-Вегасі й бізнес на фейкових новинах

Одразу після стрілянини в Лас-Вегасі в інтернеті з'явилася купа теорій змови та пліток. Вони поширювалися швидше, ніж серйозні повідомлення. Насправді поширення фейкових новин - добре організований бізнес.

Під час стрілянини в Лас-Вегасі 2 жовтня загинуло щонайменше 58 людей. Понад 500 постраждалих отримали поранення. Нападник Стівен Педдок мертвий. Ще й досі про його мотиви взагалі нічого не відомо. Ось такі підтвердежені владою офіційні факти. Але практично одразу з появою найперших повідомлень про стрілянину в ігровій столиці США, мережа зарясніла купою пліток та фальшивих новин. І вони зібрали набагато більше кліків, ніж повідомлення серйозних ЗМІ, котрі спираються на факти. Чому це так? Хто зацікавлений у поширенні такого потоку фейкових нових та чому вони так швидко поширюються?

Обсяги фейкових новин

Дослідження Лондонської школи економічних та політичних наук (LSE) виявило широкий спектр фейкових новин. За даними дослідників з LSE, сюди належать не лише свідомо сфальшовані статті чи відверта брехня, а й однобічне висвітлення подій, яке спрямовує думку читача в одному напрямку. Поширення чуток, на погляд дослідників, теж слід віднести до цієї категорії.

Що ствержується

Про теракт в Лас-Вегасі можна знайти багато чуток, так само як і побрехеньок. Особливо права сцена гучно спекулює щодо того, чи був Педдок ісламістом, чи, може, він був просто радикально налаштованим лівим, котрий ненавидів Дональда Трампа. Приміром, онлайн-платформа silenceisconsent.com опублікувала міркування щодо того, чи міг Педдок належати до антифашистського руху "Антифа".

Поліція заявляє натомість, що Педдок діяв сам і не мав спільників. Але в соцмережах вперто поширюється плітка, що було щонайменше ще двоє стрільців. На доказ цього такі групи як The People´s Voice опублікували статтю, що містить нечітко відзняті невідомими любителями відео. При цьому однозначність цих доказів та достовірність джерел відіграють другорядну роль.

Як поширюють фейкові новини

У випадку з нападом у Лас Вегасі таким інтернет-велетням як Google, Facebook та Twitter закидають те, що вони недостатньо фільтрували фейкові новини та навіть долучились до їхнього поширення. Користувачів інтернетом, котрі прагнули отримати інформацію про теракт за допомогою продуктів та послуг Google, впродовж годин відсилали через лінк на портал новин 4chan, котрий хибно стверджував, що нападником був Джері Денлі - колишній чоловік подружки Педдока. Взагалі цей портал 4chan відомий тим, що поширює фальшиву інформацію та теорії змови тоді, коли йдеться про випадки стрілянини та теракти.

DW.COM

Інші майсти поширення чуток, приміром, The Gateway Pundit проклали собі шлях до соціальних мереж. Професійним поширювачам фейкових новин постійно вдається розгадати алгоритми Google, Facebook та інших інтернет-компаній та використовувати їх для того, аби фальшиві повідомлення могла побачити якомога більша аудиторія. При цьому компанія Facebook заявила лише кілька місяців тому, що хоче розробити алгоритм пошуку та виявлення фейкових новин.

Бізнес на брехні

Поширенням фейкових новин можна непогано заробляти. Компанія Trend Micro, що займається розробкою програмного забезпечення, виявила в закритій мережі Darknet численні веб-сторінки, котрі пропонують поширення фейкових новин як послугу. Приміром, кампанія, націлена на провокацію та спричинення масових протестів, коштує 200 тисяч доларів. Щоб дискредитувати якогось журналіста, треба заплатити 55 тисяч доларів. Зазвичай пропонуються пакети послуг, що, як правило, містять фальшиві профілі та цілі групи в соцмережах, самі сфальшовані повідомлення, а також лайки та ретвіти для швидкого поширення інформації.

Ще одним джерелом прибутків є так собі онлайн-реклама, про яку повідомляє Лондонська LSE: рекламуються яскраво оформлені статті, котрі обіцяють принести чимало кліків. Правдивість таких повідомлень - річ другорядна. Така запрограмована реклама поширюється цілком автоматично за допомогою алгоритмів. Це - теж причина того, чому звичайнісінькі фейкові статті щодо нападу в Лас-Вегасі отримали набагато більше кліків, ніж повідомлення такого видання як Thе New York Times.

Чому фейкові новини взагалі поширюються

Дослідниця соціальної психології Катаріна Катцер (Catarina Katzer) розповіла в інтерв'ю німецькому телеканалу ARD, що через величезний потік новин на сайтах ЗМІ та в соцмережах люди дедалі менше заглиблюються, не аналізуючи сам зміст цих новин. "Відомо, що лише від шести до 15 відсотків того, що ми отримуємо онлайн, справді читається. Решта - йде в чорну діру", - каже вона. Саме це, а також певні лінощі які заважають перевірити зміст цих новин, робить багатьох людей вразливими до фейкових новин, зазначає експертка.

"Коли ми шукаємо певні речі в мережі, то ми вишукуємо відомі вже когнітивні структури або дозволяємо, щоб вони керували нами", - каже Катцер. Такий селективний підхід теж може призвести в декого до довіри до фейкових новин. Просто тому, що хтось вбачає в цьому підтвердження свого власного світогляду.

Дивитись відео 01:17

Стрілянина на музичному фестивалі у Лас-Вегасі (02.10.2017)

Дивитись відео 01:05

Facebook видалив тисячі фейкових аккаунтів перед виборами у ФРН (28.09.2017)

Аудіо й відео до теми