1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Стратегічне партнерство чи енергетична залежність?

Відносини канцлера Німеччини Анґели Меркель та російського президента Володимира Путіна постійно порівнюються з тими, які були в кремлівського лідера з її попередником Ґергардом Шредером. Нова канцлер Німеччини явно не поділяє думку Шредера про те, що Путін - „демократ чистої води”. Тим не менше вона теж робить ставку на поглиблення економічних відносин з Росією.

Меркель і Путін під час урядових консультацій у Томську

Меркель і Путін під час урядових консультацій у Томську

Це підтверджують результати німецько-російських міжурядових консультацій у Томську, де було підписано низку важливих економічних угод, насамперед в енергетичній сфері. На думку почесного голови Вільної демократичної партії Німеччини, колишнього міністра економіки ФРН часів правління Гельмута Коля Отто Ламбсдорфа, такі домовленості ще більше посилюють залежність Німеччини від російських енергоносіїв, насамперед від газу:

„Ця залежність уже нині є надто великою. А з будівництвом газопроводу по дну Балтійського моря вона стане просто недопустимо великою. Натомість німецька економіка каже, що Північно-Європейський газопровід варто будувати, бо це призведе до розширення бізнесу. На жаль, сучасний стан німецької залежності від російських енергоносіїв не можна швидко змінити. Небезпека полягає в тому, що запаси енергоресурсів є єдиним чинником впливу російської політики. І, як засвідчило перекриття газового вентиля Україні, ця політика може бути вкрай недружньою. Можна згадати також слова, котрі голова „Газпрому” пан Міллер кілька днів тому заявив усій Європі. Затишною цю ситуацію аж ніяк назвати не можна.”

Наскільки Путін зі свого боку залежить від хороших стосунків з Німеччиною чи Західною Європою загалом? Отто Ламбсдорф:

„Він справді залежний. І не в останню чергу через те, що російська політика робиться нині практично лише в європейській частині Росії. Далекий Схід на разі не відіграє майже жодної ролі. Інтереси зосереджені в Європі. Тому вкрай важким ударом для Путіна стала, приміром, „помаранчева революція” в Україні. Це зобов’язує Євросоюз та країни Заходу дбати про Україну. Окрім того, пан Путін також зацікавлений у тому, щоб продавати свої енергоносії. Він теж хоче заробляти гроші.”

Отто Ламбсдорф висловив також стурбованість політичним розвитком у Росії. На його думку, Захід може проґавити виникнення нової якщо не диктатури, то принаймні авторитарної системи:

„Я надзвичайно стурбований тим розвитком, який нині відбувається в Росії. Я бачу тут централізацію влади, обмеження чи майже цілковите знищення свободи слова. Ми спостерігаємо одержавлення економіки. Пан Путін оголошує цілі галузі сферою державного регулювання і не допускає туди приватний бізнес. Тож, у Росії відбувається щось, що мусить нас непокоїтися і на що слід неодмінно реагувати. На жаль, у колишньому німецькому уряді не було готовності до цього. Шкода, але у німецькому бізнесі є окремі представники, яким подобається все, аби лише було достатньо замовлень.”

Російський опозиційний політик, лідер Об’єднаного громадянського фронту Гаррі Каспаров в інтерв’ю „Німецькій хвилі” розкритикував країни Заходу за лояльність до нинішнього російського керівництва. На його думку:

„Очевидна боягузлива позиція західних лідерів, які не готові протистояти нахабній політичній експансії Путіна. І він, відчуваючи цю слабину, звичайно, намагається захоплювати дедалі нові плацдарми. Мені здається, що російське телебачення нині відверто зловтішно смакує те, що зміна уряду в Німеччині, фактично, не призвела до якихось реальних змін у відносинах Росії та ФРН і що Путін, як і раніше, демонструє і російському обивателю, і цілому світові, що внутрішні справи Росії, її відхід від демократичних правил ніяк не позначається на позиції Москви на міжнародній арені.”

З нагоди приїзду високих гостей на вулиці Томська з протестами вийшли активісти місцевого відділення Об’єднаного громадянського фронту. Які цілі переслідували організатори акції? Гаррі Каспаров:

„Ми хотіли продемонструвати, що в Росії ситуація далека від тієї стабільності, яку подають державні телеканали. Дуже важливо використовувати такі заходи, як саміт російського президента й німецького канцлера, щоб ще раз вказати на небезпеку беззастережної співпраці країн Заходу з путінським режимом, який нічого спільного з демократією не має. Тобто ми, звичайно, розуміємо, що економічна співпраця необхідна, що вона взаємовигідна, але робити при цьому вигляд, що Росія є повноправним членом клубу демократичних держав, що порушення прав людини тут або не існує, або є несуттєвим, це, мені здається, не робить честі західним лідерам.”